Головна Головна -> Твори -> Етапи творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка

Етапи творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка



I. Теми творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. (Теми своїх творів Квітка-Основ’яненко брав із життя народу, з його усної творчості. Письменник стає новатором у розвитку художньої прози, розробляє нові жанри і теми, змальовує життя простого люду. Він жив в Україні, вивчав мову свого народу, розумів думки і прагненні простих людей. Його герої діють не за чиїмись вказівками, а за власним розумом, за тими законами, які були вироблені досвідом багатьох поколінь.)
II. Три етапи творчості Квітки-Основ’яненка.
1. Перші художні твори. (Перший етап творчості розпочинається 1816 року, коли письменник починає співпрацювати в журналах «Украинский вестник» і «Харьковский Демокрит», і триває до 1827 року. У цей період Квітка-Основ’яненко пише сатиричні «Письма к іздателям», акровірші, фейлетони, жартівливі вірші. У творах цього періоду автор висміює негативні риси провінційного дворянства, зображує історію нещасливого залицяння літнього кавалера.)
2. Зростання реалізму у творчості Квітки-Основ’яненка. (Другий етап творчості Г. Квітки-Основ’яненка припадає приблизно на 1827—1832 роки. У цей період письменник звернувся до жанру комедії. У своїх драматичних творах Г. Квітка-Основ’яненко показує життя дрібного дворянства, чиновників і городян та їх взаємини із селянством.)
3. Зміцнення позицій реалізму утворах Г. Квітки-Основ’яненка. (Третій етап творчості Ґ. Квітки-Основ’яненка припадає на тридцяті роки XIX століття (1833—1843). У творах цього періоду автор прагне зробити «добро указанием на слабости людские», показати, «…отчего у нас зло». Письменник намагається викрити «все злоупотребления, делаемьіе людьми во всех званнях». Він сатирично зображує життя різних верств феодально-кріпосницького суспільства кінця XVIII — початку XIX століття; висміює негативні риси тодішньої дійсності.)
III. Шлях до реалізму й народності. (Літературна праця для Квітки-Основ’яненка ніколи не була простою забавкою провінційного багатій. Він добре бачив вади феодально-кріпосницького суспільства, співчував простим людям. Квітка-Основ’яненко захоплювався етнографією рідного краю, милувався народною мовою, дивувався мудрості народних прислів’їв і приказок. Письменник у своїй творчості намагався відійти від сентиментатізму і в кінці свого творчого шляху впритул наблизився до реалістичного зображення дійсності і народності.)





Схожі твори: