Головна Головна -> Твори -> Мій відкритий лист Булгакову

Мій відкритий лист Булгакову



Актуальність проблем, порушених у романі «Майстер і Маргарита». Добрий день, Шановний Михайло Панасович! Ось уже тривалий час після прочитання Вашого роману «Майстер і Маргарита» я знову і знову в думках повертаюся до його подіям і героям. Відверто кажучи, під час читання твору в моїй душі не виникало стільки сумнівів та осяянь, питань і відповідей, захоплення та відчаю, як після того, коли я закрила книжку. Все це прийшло потім, тоді, коли раптом я зрозуміла, наскільки влучно події роману, створеного в тридцяті роки минулого століття, відображають нашу сучасну дійсність. Тепер я знаю: це твір повинна була обов’язково з’явитися в моєму житті, щоб стати символічним трампліном у дорослий світ і становлення мене як особистості і громадянина. Тому я вирішила написати Вам цього листа з вдячності за науку мудрості, честі і досконалості.
І все ж мене дуже турбує Ваша переконаність у необхідності боротьби зі злом силами іншого зла, тому що ще з часів дитячих казок ми звикли до висновку, що зло можна подолати тільки добром. Але життя – не казка. Як часто в ньому нехтуються святі одвічні підстави: віра в Бога, повага до духовних цінностей, які не існують для тисяч Берліозом і Бездомних! І відплата за таку злочинну бездушність – трагедія (за романом – смерть Берліоза). Знаєте, Михайло Панасович, я б, напевно, не прийшла в здивування, якби таке сталося і в наші дні: за сучасної бездуховності залишається тільки порадити деяким громадянам триматися подалі від трамвайних шляхів …
А споглядаючи за виступом Воланда з його свитою в Вар’єте, мимоволі відчуваєш себе глядачем на карнавалі, де під масками героїв криються сучасні ловці легкої наживи. На жаль, у гонитві за нею їм ніколи угледіти ілюзію такого «щастя», диригентом якого є сатана-експериментатор. Подібного «щастя» намагаються улоіть і сучасні «творчі особистості з Массолита», які з усіх сил прагнуть отримати «заповітний членський квиток», що надає їм право отримувати пільги і привілеї. Як же це нагадує деяких представників сучасного чиновництва! Як бачите, Михайло Панасович, через сімдесят років Ваш меч сатири ще рано ховати в піхви, так як не кожен здатний зробити правильний вибір і зайняти гідну позицію, як це зробив Іван Бездомний.
Мені дуже сподобалася Ваша думка про вірність своїм принципам, про неприпустимість робити погані вчинки, щоб догодити іншим. Яким же тягарем на душі, яким каяттям був покараний за це Понтій Пілат, який підтримав волю Синедріону всупереч власним переконанням! І твориться злочин, Яке звеличив засудженого і кинуло в пекло страждань суддю. Від стародавньої Іудеї через Вашу душу до наших днів простягалася нелегка дорога з покажчиками «повчання» і «застереження». Тільки б не обірвалася вона перед серцем сьогоднішнього Пілата! Тільки б не скоїв він лиха, зрадивши здоровий глузд під тиском нестримної і некомпетентної юрби!
Майже така ж зрада породила і продовжує породжувати проблеми сучасності, схожі на висміяні в «Майстрі і Маргариті»? Христос страчений. Свавілля безпринципності, хабарництва, пияцтва, фальші, безчестя, злочинності. Хіба це – не сьогоднішній день?
Як би мені хотілося, Михайло Панасович, розповісти Вам про те, що дуже багато змінилося в нашому суспільстві на краще під час видання «Майстра і Маргарити»! Але воно, на жаль, не в силах здолати те зло, яке висміяли Ви в таку блискучу гротескно-фантастичній формі. Ось тільки чи дійсно для знищення цього зла треба ще більше нещадне і сильне зло?
Мені здається, що Ваша лірично-філософська поема в прозі про любові і морального обов’язку, про нелюдськість зла все таки проголошує тріумф добра, яке завжди є подоланням темряви, прагненням до світла. Всього доброго Вам, Михайло Панасович!
З повагою – Ваша вдячна читачка.


Загрузка...



Схожі твори: