Головна Головна -> Твори -> Твір на тему: Громадянська лірика О. Олеся

Твір на тему: Громадянська лірика О. Олеся



Громадянська лірика — це особиста позиція поета у суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, до національної культури, історії, іншими словами — сила, привабливість, правдивість, краса і цінність його поетичного слова для сучасних і наступних поколінь. Великими майстрами громадянської лірики були ї. Франко, М. Старицький, Леся Українка.

Лютневу революцію 1917 року народи Російської імперії зустріли з піднесенням. Перед віками гнобленим народом України постала надія на власну державність і національне відродження. Українська Народна Республіка, яка розгорнула велику роботу у справі духовного відродження народу, була бажаною і зрозумілою для О. Олеся. Поет вітав революцію віршем «Воля! Воля? Сниться, може?..» Цей вірш передає радісну схвильованість ліричного героя і всього народу тими суспільними змінами, що відбулися спочатку в далекому Петрограді, а потім — в Україні. Величезна емоційна напруга, радість, хвилювання майстерно передаються у поетичній стилістиці вірша, а також у його лексиці. Людина немов спостерігає швидкий плин подій і хоче розповісти про ці події іншим. Вірш починається повторенням слова «воля» — це виправдано, бо народ чекає насамперед волю, за яку він боровся віками — то проти польської шляхти, то проти татаро-турецьхих людоловів, то проти російськ го самодержавства.

Весь вірш написано уривчастою, швидкозмінною мовою. Кожне слово становить собою цілу картину. Часті вигуки, питальні речення ще більше посилюють експресивність поезії, передають її піднесений настрій. Про це ж говорять і звертання: друже, брате. Спільна радість і спільна надія зріднили всіх людей.

Вірш «Замовкніть всі: великий час прийшов», як і ще деякі поезії на близьку тему, написаний у відповідному ключі. Олесь хоче підкреслити важливість історичного моменту, вибору, від якого залежить доля країни. Відповідно до цього змінюються і тон звернення поета, і лексика. У цьому вірші О. Олесь закликає всіх замовкнути, зосередитись, адже навіть гармати замовкли — так, немов на молитві. Це враження посилює образ Матері, яка стала на коліна, благаючи Україні світлу долю. Урочистий тон вірша посилюється відповідними образотворчими засобами («великий час прийшов., «на терезах життя і смерті ми»). Завершується вірш упевненістю, що кожен син народу віддасть життя за вільну батьківщину: «За волю кожен з нас поляже».

Вірші «1 Мая» і «Лебідь» О. Олесь записав до свого щоденника в 1917 році. Він не тільки вітав лютневу революцію, але  ладен був боротися за волю разом з робітниками, яких у вірші «1 Мая» порівнює з «хвилями» і «нестримним потоком». О. Олесь і оспівує, і оплакує революцію, боляче переживаючи її поразку. У поезії «Лебідь» поет говорить про прекрасного білого лебедя, який кликав лебедину зграю «розгорнути крила», та навколо стояла темна ніч, і лебідь втратив надію розбудити птахів — «вдарився об камінь, зранив собі груди, крила поломав». Але сонце зійшло, зграя прокинулась, піднялась у небо, полетіла у щасливий край.

Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» — пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, «коли він сам стоять не міг». Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово — це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш «О слово рідне! Орле скутий!»


Загрузка...



Схожі твори: