Головна Головна -> Твори -> Трагедія «Гамлет» Вільяма Шекспіра

Трагедія «Гамлет» Вільяма Шекспіра



У трагедії «Гамлет» (1601) Вільям Шекспір, взявши за основу сюжет середньовічної легенди і старої англійської п’єси про принца Амлете, відобразив трагедію гуманізму в сучасному світі. Гамлет, принц данський, – прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся з реальним світом, де панує обман. Підступне вбивство батька Гамлета розкриває перед сином те зло, яке панує в державі.
Помста за вбивство батька для Гамлета перетворюється на синівську обов’язок, кровну помсту. Гамлет не може змиритися з існуючою несправедливістю. Бажання помсти стає для нього не просто особистою справою, а переростає у велику історичне завдання – відновлення справедливості в країні.

Тим не менше в цій боротьбі Гамлет докоряє себе за повільність і бездіяльність. Іноді висловлюється думка про те, що Гамлет – не вольова людина, а мислитель і спостерігач, який не здатний на рішучі дії. Але це не так.

У образі головного героя показана і сила почуттів, якої відрізнялися люди епохи Відродження. Він важко переживає смерть батька і зрадницьку заміжжя матері. Гамлет любить Офелію, але не знаходить поруч з нею щастя. Його жорстокість і образливі слова свідчать про силу любові до Офелії і розчарування.

Гамлет відрізняється благородством, він мислить і діє, виходячи з високих гуманістичних уявлень про людину. Саме такими високими моральними вимогами до людини пояснюється його стан, який є результатом зіткнення з навколишнім світом брехні, зла, зради і блюзнірства.

Гамлет здатний на міцну і вірну дружбу. У своїх переконаннях він стоїть осторонь від феодальних уявлень. Людей він цінує за особисті якості, а не за статус у суспільстві. Єдиним його близьким другом є студент Гораціо. Гамлету притаманні зневажливе ставлення до царедворця, тим не менше він знаходить багато спільного з людьми мистецтва – акторами. Його любить народ, про що з тривогою говорить король.

Гамлет – людина філософської думки. В окремих факти він вміє бачити вираз загальних явищ. Але від активних дій його утримує не здатність до роздумів, а ті нерадісні висновки, до яких він приходить в результаті роздумів над тим, що відбувається навколо. Все, що відбувається при дворі, призводить Гамлета до узагальнених висновків про те, хто він, яке він займає місце в світі і що він може змінити. Якщо у світі є можливим нерозкриту і непоправне злочин, якщо в ньому гинуть справжні відчуття, зокрема чесність, вірність, любов, дружба, справедливість, то світ перевернувся. Світ уявляється Гамлету або городом, що заріс бур’яном, або в’язницею з жорстким режимом. Гамлет називає світ «буйним садом», плодами якого є зло і підступність. Він заявляє своїм товаришам, що Данія – в’язниця і весь світ – в’язниця. А у відомому монолозі «Бути чи не бути» Гамлет ставить під сумнів цінність життя. Перераховуючи всілякі нещастя людини, він зображує звичаї суспільства. Дійсність він сприймає як нестерпно важку ношу для людини, але йому доводиться терпіти гніт вседозволеності.

Гамлет уражений не тільки злочином Клавдія, але і всією системою чужих йому принципів життя і моральних норм. Гамлет усвідомлює, що не може обмежитися однією тільки помстою, так як помста за зрадницьке вбивство Клавдія не змінить світ, не поверне світові дійсні цінності. Гамлет не проти помсти, але разом з тим усвідомлює, що його мета набагато ширше – він прагне протидіяти злу в усьому світі.

Грандіозність завдання і неможливість його втілення пояснює всю складність внутрішнього світу Гамлета і визначає його дії. У житті «нечесної гри», в якій можливий обман і підлість, він не може знайти собі місце і не може знайти методи боротьби з несправедливістю. Масштаби зла пригнічують Гамлета, викликають в ньому розчарування, усвідомлення власного безсилля. Людина і світ сприймаються Гамлетом зовсім по-іншому, не так, як раніше.

Таким чином, Гамлет стикається не з випадковим злом, не з одиничним ворогом, а з цілим ворожим суспільством. І саме тому, що йому відкриваються закони цього товариства, він відчуває недостатність власних сил у боротьбі зі злом.

Сюжет трагедії «Гамлет», навіяний соціальним устроєм Англії того часу, але значення цієї трагедії виходить за рамки певної країни і певної історичної епохи. Зображена в трагедії картина гноблення і тиранства, процвітання підлості і брехні, на жаль, є характерною для всіх часів. Тому трагедія великого драматурга не втрачає своєї актуальності і в наші дні. А образ Гамлета є вічним чином благородного і самотнього борця зі злом.





Схожі твори: