Головна Головна -> Твори -> Трипільська культура

Трипільська культура



Про розквіт трипільської культури свідчить її високе на той час (VII-V тисячоліття до нашої ери) будівельне мистецтво. Хати були з дерева, устатковані конструкціями з випаленої глини: з підлогами, з цегляними долівками, з дверима й вікнами, з печами, припічками й коминами, зі столами й призьбами. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими дахами, вкритими соломою чи очеретом.

Трипільці витворили досконалий тип української печі, що й досі є українською відмінністю серед усіх сусідів, які користувалися вогнищами. Трипільці вміли ткати коноплі, льон, вовну, фарбувати та шити з них одяг, прикрашати одяг вишивкою та іншими оздобами. Проте найбільшим досягненням трипільської культури є її кераміка. Це феномен неолітичної доби, найцінніша пам’ятка цього періоду цивілізації у світовій культурі. Трипільська кераміка була тонкою, гладенькою, дзвінкою, як порцеляна, майстерно розмальованою білою, чорною, червоною, темно-капітановою фарбою. Дослідження високомистецького фігурального орнаменту на трипільській кераміці говорить ясно, що це робота гончарів, малярів, декораторів, які добирали форми й кольори, надавали їм глибокого змісту. Цих виконавців можна вважати основоположниками українського народного мистецтва, бо ще й досі варіанти цих праісторичних декоративних мотивів бачимо на кераміці, вишивках, килимах, великодніх писанках українських народних умільців.

Ця пишно розмальована трипільська кераміка вважається попередницею грецьких ваз, егейської і критської культур. Щоб уявити, чи так дуже далеко відійшли ми від перших хліборобів, погляньмо на наш український Свят-вечір – це ж свято ранніх трипільців-оріїв!

Які страви, освячені традицією, мають бути на столі? Ті самі, що були в неолітичних предків! Кутя (каша з нерозмеле-ного зерна) – це ж найстаріший спосіб споживання зерна. Мак, горіхи, мед, гриби, риба, садовина, городина – усе те, що виростили, назбирали й наготували з дарів природи весною, літом і восени. Це є наочним свідченням того, що ми є нащадками славних оріїв-трипільців, а може, й давніших предків-мізинців (двадцять тисяч років до нашої ери).





Схожі твори: