Головна Головна -> Твори -> Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»

Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»



Михайл Стельмах Народився в с. Дякшцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю.

Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи «Хліб і сіль» (1969), «Чотири броди» (1978), «Кров людська —не водиця» (1957), «Правда і кривда» (1961), «Дума про тебе» (1969), автобіографічна дилогія «Гуси-лебеді летять» (1964), «Щедрий вечір» (1967). Роман «Чотири броди» відзначений Державною премією імені Т. Г. Шевченка. Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для  мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкри-иас секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті «гуси-лебеді» душі дитини.

Матір’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. Своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і радощі і просити, щоб та родила «для всякого». Бачити красу і визнавати владу природи вчить дід Дем’ян: за його словами, лебеді приносять на крилах весну і життя, а сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю. Народною педагогікою сповнена і глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів. І вишивані рушники, і калина, і трепетна повага до хліба — все це душа народу, його родинна мудра педагогіка, набута віковим досвідом.

Та у повісті вона постає ще й випробуваннями в період знецінення життя у грізних вихорах громадянської війни та культивування нетерпимості. Морози вдарили по крилах Михайликових «гусей-лебе-дів», коли класові принципи роз’єднали людей, а нова «педагогіка» почала пускати паростки в людських душах. Ось Люба каже Михай-ликові: «У нашого діда революція гарного коня забрала, а взамін поганого дала». «Бо так треба було», — кажу я словами дядька Себастіа-на, і дівчинка погоджується зі мною».

У цьому «так треба було» криється урок «класової» педагогіки, що йде всупереч українській родинній, за якою головними у людини повинні бути чесність, гідність, справедливість, любов до людей і рідної землі. Все це прищеплюється дитині з перших років життя.

Саме така родинна педагогіка виховує справжню Людину. У цьому переконуєшся, читаючи чудову повість «Гуси-лебеді летять», за яку хочеться уклонитися письменнику і подякувати йому за науку і любов до рідної землі.


Загрузка...



Схожі твори: