Головна Головна -> Твори -> Альоша пішки – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ повість «Дитинство»

Альоша пішки – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ повість «Дитинство»



Повість «Дитинство» – це автобіографічний твір М. Горького, головний герой якої – Альоша Пєшков. Після того, як у хлопчика помер батько, він став жити з дідусем і бабусею. У будинку діда панувала похмура атмосфера, в якій і формувався характер Альоші. Хоча потрібно сказати, що вона майже не вплинула на світогляд цього героя.

З перших днів в будинку діда Альоша помічав, що його родичі похмурі, жадібні, самолюбні. Хлопчик відразу ж не полюбив діда, який видався йому злим і навіть трохи жорстоким. Також Альоші не сподобалися його дядьки. У будинку діда жив сліпий майстер Григорій, він був вже старий. Часто дядьки з синами жартували над ним, насміхаючись над його сліпотою. Вони жартома могли образити майстра і спокійно дивитися, як він, пересилюючи біль, змирятися з цим. Альоша був не таким. Він розумів Григорія, шкодував його і ніколи не брав участі в цих «свинцевих гидотах», він не брав таких жартів. Хлопчик іноді говорив з майстром, хоча той був не дуже балакучий.

Альоша рідко виходив на вулицю, тому що зустрічав там хлопців, які тільки й говорили про бійки в його будинку і завжди знаходили привід посміятися над хлопчиком, через що він завжди з ними бився. А наступного разу його вже не пускали за ворота. До того як Альоша став жити в будинку діда, він ніколи не бачив, щоб дітей били. Але тут сам хлопчик почав ставитися до числа тих, кого за будь-яку провину били. Дід карав таким способом всіх дітей в будинку. Спочатку хлопчик чинив опір, намагався доводити дідові, що той не правий, але незабаром змирився і з цим. Після таких покарань він кілька разів хворів. Дуже ображало Альошу також і те, що дід бив бабусю, коли вважав, що та лізе не у свою справу. Він не раз говорив своєму дідові про це, але той злився ще більше.

Серед рідних в Олексія залишився тільки один близький йому і кохана людина – це бабуся. Після смерті батька вона зайняла в душі Альоші його місце, а коли поїхала мати, вона одна давала хлопчикові ту любов і ласку, яку в дитинстві він не отримував від батька і матері. Бабуся завжди розповідала хлопчикові різні історії, казки та вірші, вона давала йому добрі поради, до яких той завжди прислухався.

Альоша був добрим хлопчиком. Він співчував ображеним, знедоленим людям, а серед злих намагався знайти хороших і щирих. Хлопчик тягнувся до людей і якимось невідомим чуттям розумів, який людина добра, а який злий. За час життя з дідом і бабусею Альоша зустрів тільки дещо по-справжньому добрих, відкритих людей. Ті, до кого він був більше за всіх прив’язаний, – це Циганок і Гарне Дело. Цих двох людей він згадував дуже часто. У поданні хлопчика Циганок був казковим героєм, а Гарне Справа завжди давав цінні поради, які згодом допомогли Альоші. Він подовгу спілкувався з ним. Інший раз вони просто сиділи і мовчали, думаючи про щось своє. Хоча Гарне Справа ніхто не любив і Альоші забороняли зустрічі з ним, їхня дружба тривала, а хлопчик навіть і не думав переривати її. Адже Альоша спокійно міг все розповісти йому, поділитися своїми таємницями, почуттями, знаючи, що його завжди зрозуміють. Таким чином, цей старий чоловік у якійсь мірі навчив його жити і розуміти інших людей.

Мені сподобався цей хлопчик, тому що в нього добре і чуйне серце, тому що він виділяється з натовпу похмурих, нежізнерадостних людей. Альоша розуміє, що значить любити, співчувати ближньому і нещасному, що зустрінеш не часто. Але найголовніше, що серед тієї більшості злих, жадібних, самолюбні людей він відшукав добрих і чуйних, що серед зла, яке панувало всюди, цей хлопчик зміг знайти добро.


Загрузка...



Схожі твори: