Головна Головна -> Твори -> Лафонтен-байкар

Лафонтен-байкар



Однією з перших форм художнього мислення поряд з міфом була байка – коротке оповідання, найчастіше у віршованій формі, переважно сатиричного характеру. В чому ж секрет такого довголіття літературного жанру? Чого навчає нас байка?
Найчастіше героями байки є звірі, рослини, неживі предмети, які дають можливість говорити про вади чи недоліки людей. І читач, як правило, дуже добре розуміє алегоричні образи цих творів.

Лафонтен народився 8 липня 1621 року в Шато Тьєрі в сім’ї чиновника. Навчався в сільській школі, потім вивчав право в колежі міста Реймс. Писати Лафонтен почав у 33 роки. Першими його творами були комедії, поеми, казки і оповідання у віршах. Пізніше, познайомившись із творами Езопа, звернувся до жанру байки і написав їх аж 238. У них Лафонтен поєднав езопівську мудрість з легким французьким віршем. У XVII столітті в Європі релігія мала величезний вплив на людей. Святі отці проповідували відмову від задоволень у житті. А Лафонтен закликав людей бути щасливими, насолоджуватися життям, уміти, не шкодячи іншим, задовольняти свої бажання, бути спокійними, врівноваженими, поміркованими. У його творах розум людини торжествує над буттям.

Поет учив безправних людей пристосовуватися до життя, цінувати те, що мають.
Байкар поважав короля Франції і закликав людей підкорятися державним законам. Він вважав, що людина має працювати, а результатом плідної праці буде добробут. Саме матеріальне благополуччя може принести людині впевненість у собі, надати їй незалежності від волі інших. Лафонтен і сам багато працював. Але у житейських справах він був людиною простодушною і неуважною.

Сучасники згадували, як Лафонтен довго домагався зустрічі з королем, щоб подарувати йому книжку. Та коли король прийняв письменника, Лафонтен зізнався, що книжку забув удома. Письменник був глибоко релігійною людиною, але священиків не любив. Коли він помирав, до нього прийшов духівник. Помолившись, відпустивши гріхи, священик став вимагати грошей на церкву. Лафонтен, лукаво усміхаючись, сказав: «Отче, у мене за душею немає й копійки. Та незабаром вийде з друку моя книжка, візьміть сто екземплярів, продайте їх, заберіть гроші на користь церкви».

Лафонтен обрав жанр байки не випадково. Саме байка дозволяла не тільки розважати людей, а й передавати їм свій життєвий досвід. Проте повчальність у його байках легка, яскрава, а тому легко і надовго запам’ятовується.

Герої байки І. Крилова «Квартет» «вигадниця Мартишка, Осел, Козел та клишоногий Мішка» взялися не до своєї справи і тому мають дуже смішний та жалюгідний вигляд. Ця байка вчить нас, що кожен повинен виконувати ту роботу, до якої має хист, особливо коли це стосується такої витонченої сфери діяльності, як мистецтво. Байка І. Крилова «Свиня під дубом» показує, що буває з невдячними людьми, які не хочугь нічого бачити далі свого носу. Сучасні люди, на превеликий жаль, дуже часто недбало ставляться до навколишнього середовища: вирубують дерева, забруднюють річки, повітря, не замислюючись над тим, чим вони дихатимуть і що споживатимуть за декілька років. Ці люди нагадують мені криловську Свиню, яка нищить Дуба, що її годує.

А Дем’ян із байки І. Крилова «Дем’янова юшка», який перечастував свого сусіду Фоку дуже смачною юшкою, наочно доводить нам, що в усьому має бути міра.
Отож, хоча байки і «смішні», у них ідеться про серйозні та повчальні речі. Байки застерігають людей від дурних учинків. Вони, немов через збільшувальне скло, показують різні сторони людського життя, змушуючи читача замислитися над тим, який вигляд він має в тій чи іншій ситуації. Байки допомагають людям позбутися своїх недоліків. І в цьому, на мою думку, секрет довголіття цього літературного жанру.





Схожі твори: