Головна Головна -> Твори -> Думка Л. Толстого про роль особистості в історії

Думка Л. Толстого про роль особистості в історії



Твір за романом «Війна і мир». Як, на думку Толстого, складається історична подія? Головна думка Толстого про те, що історична подія — це щось таке, що складається стихійно, це непередбачений результат свідомої діяльності всіх людей, пересічних учасників історії. Чи вільна людина у своєму виборі? Письменник стверджує, що людина свідомо живе для себе, але служить несвідомим знаряддям для досягнення історичних загальнолюдських цілей. Людина завжди детермінована багатьма чинниками: суспільством, національністю, родиною, рівнем інтелекту тощо. Але в цих рамках вона вільна у своєму виборі. І саме певна сума однакових «виборів» і визначає вигляд події, її наслідки тощо.

Хто диктує необхідність дії? Толстой зазначає про учасників війни: «Вони боялись, гонорилися, раділи, обурювались, міркували, вважаючи, що вони знають те, що роблять, і що роблять для себе, але все ж таки були мимовільним знаряддям історії: робили приховану від них, але зрозумілу для нас роботу. Така незмінна доля всіх практичних діячів… Провидіння змусило всіх цих людей, що намагалися домогтися свого, сприяти виконанню одного величезного результату, на який жодна людина — ні Наполеон, ні Олександр, ні ще менше будь-хто з учасників війни — навіть не сподівалась».

Чому Толстой не визнає Наполеона великим? На думку Толстого, велика людина носить у собі моральні засади народу і відчуває свій моральний обов’язок перед людьми. Тому честолюбні претензії Наполеона видають у ньому людину, яка не розуміє значення подій, що відбуваються. Вважаючи себе за управителя світу, Наполеон позбавлений тієї внутрішньої духовної свободи, яка полягає у визнанні необхідності. «Немає величі там, де немає простоти, добра і правди», — такий вирок Наполеону виголошує Толстой.

У чому велич Кутузова? Толстой підкреслює моральну велич Кутузова і називає його великою людиною, тому що за мету своєї діяльності той поставив інтерес всього народу. Осмислення історичної події було результатом зречення Кутузова «всього особистого», підпорядкування своїх дій спільній меті. Вій виразник народної душі й патріотизму.

Що може воля однієї людини? За Толстим, воля однієї людини не варта нічого. Так, Наполеон, вірячи в силу своєї волі, вважає себе за творця історії,але насправді є іграшкою долі», «незначним знаряддям історії». Толстой показав внутрішню несвободу індивідуалістичної свідомості, втілену в особистості Наполеона, тому що справжня свобода завжди пов’язана з виконанням закону, з добровільним підпорядкуванням волі «високій меті». Кутузов вільний від полону марнослав’я та честолюбства, а тому розуміє загальні закони життя. Наполеон бачить лише себе, а тому не розуміє суті подій. Так Толстой заперечує претензії однієї особистості на особливу роль в історії.


Загрузка...



Схожі твори: