Головна Головна -> Твори -> Друг у глиняному горщику (твір-роздум з елементами опису предмета)

Друг у глиняному горщику (твір-роздум з елементами опису предмета)



Одного дня, рано-вранці, ми виходимо на пробіжку від нашого будинку до ближнього парку. Одягаємо спортивні костюми, кросівки і перетворюємося на найправжнісіньких спортсменів. Вулиці в цей час порожні. Лише автомобілі час від часу обганяють нас. Вранці і дихається чудово. Повітря чисте, особливо цими квітневими ранками, коли все оживає, з’являється молода травичка, на деревах і кущах бубнявіють бруньки. Небо на сході жевріє, набирає блідо-зеленого кольору. Краса така, що очей не відвести.
Пожвавлення в одну з наших пробіжок вніс випадок. Ми побачили на тротуарі, ближче до проїжджої частини, кімнатну квітку у глиняному горщику. Це була бегонія. Батьківщина цієї рослини — тропіки і субтропіки, а у нас вона прикрашає оселі. Ми не припинили свій біг, але обмінялися короткими фразами, мовляв, як це на безлюдній вулиці опинилася кімнатна квітка-красуня?

Вона мала довгі пружні стеблини з блідо-червоним великим листям. Листочки були широкі, як долоньки, зі світлими цяточками, а фонтан із безліччю квіток рожевого кольору був вологим від роси. Ще декілька крапельок було на долоньках листячка. Квітка у глиняному горщику виглядала велично. Бегонія була вкрита росою, отже, вона провела ніч на вулиці, і зараз нікому не потрібна. З пробіжки ми поверталися спокійно, не кваплячись, і всі розмови були присвячені квітці біля дороги.

Ми дійшли висновку, що квітка нічия. Мабуть, з якоїсь причини хазяїн бегонії не міг більше доглядати її й виніс цю диво-красуню на вулицю, сподіваючись, що хтось із добрих людей візьме її собі. Повз неї проїжджали автомобілі і хтось із водіїв міг врятувати квітку, забравши її додому. А що коли це зробити нам? Адже може статися, що бегонія нікому не знадобиться, або хтось може навмисно зашкодити їй.

Квітку у глиняному горщику ми поставили на балконі у таз, вимили її від пилу і занесли до приміщення. Зараз горщик із бегонією стоїть посеред підвіконня в маминій кімнаті, де ми робимо уроки. Час від часу бегонія скидає листя, що відмирає. Воно з шумом падає на підвіконня, при цьому кіт Мурзик завжди здригається.


Загрузка...



Схожі твори: