Головна Головна -> Твори -> Коли жаль до ближнього перемагає власний страх. Твір за повістю «Пригоди Тома Сойєра»

Коли жаль до ближнього перемагає власний страх. Твір за повістю «Пригоди Тома Сойєра»



Легко уявити почуття двох хлопчиків, що опинилися вночі на кладовищі. їх завжди приваблювало все таємне, незнане, пов’язане з небезпекою. Том і Гек любили бути відкривачами таємничого. Нічне кладовище саме і було тим місцем, що сповна задовольнило їх потяг до пригод. Те, свідками чого вони стали, було жахливо. Сидячи за трьома великими осокорами біля свіжої могили, Том і Гек стали мимовільними свідками сварки індіанця Джо і лікаря Робінсона. Під час цієї сварки був присутній і Маф Поттер. Джо, підступаючи до лікаря, почав вимагати від нього додаткову платню за розриту могилу. Лікар відповів, що він уже достатньо заплатив, але індіанець наполягав на додатковій винагороді. Непоступливість лікаря розпалила Джо, він почав його ображати. Слово по слову – і почалася бійка. Лікар одним ударом збив негідника з ніг. Поттер, намагаючись припинити сварку, вирішив утихомирити лікаря. Але не розрахував свої сили і опинився на землі, знепритомнівши від влучного і страшного удару. Коли Поттер прийшов до тями, лікар був мертвий, а у своїй руці він побачив власний ніж.

Убивство скоїв індіанець Джо, але все переклав на Поттера, який, звісно, не міг знати, як було насправді. Правду знали Том і Гек, які все бачили, сидячи в укритті. Хлопці побоювалися помсти з боку індіанця, якщо той дізнається про існування свідків кривавої розправи. Вони поклялися нікому не казати правду про те, що бачили. Почалося судове розслідування. Індіанець Джо свідчив проти невинного Поттера, якого вважали вбивцею лікаря Робінсона. В місті поширювалися чутки, що бідолаху Поттера стратять – на нього чекає шибениця. Хлопці страждали дедалі сильніше, відчуваючи докори сумління. Адже вони могли врятувати безневинну людину, яка ніколи нікому нічого не заподіяла. «Душа в нього добра, – казав Гек Фінн. – Колись він дав мені піврибини, хоча йому й самому мало було. Та й заступався за мене не раз, допомагав, коли було скрутно». «А мені, Геку, він лагодив зміїв і гачки до вудок прив’язував», – додав Том. Отже, вийшло, що на одній чаші терезів був страх хлопчиків перед індіанцем і Джо, а на другій – муки сумління. Докори совісті все-таки перемагають страх. Том порушує клятву мовчання. На суді він розповідає все, шо бачив на кладовищі. Тепер вже грізний індіанець Джо злякався покарання і рятується втечею з залу суду.

Я замислився: чи зміг би Том мовчати і далі? Врешті-решт ця історія забулася б. То й що з того, що постраждав би Поттер? Зате Тому не довелося б побоюватися за своє життя і уникати зустрічі з індіанцем Джо. Але тоді це був би не Том Сойєр. Тому що Том Сойєр був добрим, чуйним хлопчиком, він не міг миритися з несправедливістю. Чиста душа Тома врятувала життя Поттеру, незаслужено звинуваченому. Слід відзначити дух справедливості, який скріпляв дружбу Тома і Гека. Вони по-братньому поділили скарб. Гек до того часу жив у вдови Дуглас. Вона покла ла Гекові гроші в банк. Зажив Гек як людина, все було за розкладом, але він, як від нестерпного болю, мучився від цього. Він уже вирішив накивати п’ятами. Але тут прийшов на допомогу Том. Він пояснив другу, що мине час і Гек звикне, а потім вони разом зберуть ватагу, складуть присягу і стануть справжніми розбійниками. І тоді про них заговорять, а вдова Дуглас навіть буде пишатися Геком.

 





Схожі твори: