Головна Головна -> Твори -> «Дикі» вчинки Платона Ангела (за п’єсою Дикий Ангел»)

«Дикі» вчинки Платона Ангела (за п’єсою Дикий Ангел»)



Після ознайомлення із твором Олексія Коломійця «Дикий Ангел», у мене виникли складні і неоднозначні почуття щодо героїв п’єси, їхніх учинків. Мені здається, що ця п’єса про елементарний батьківський егоїзм. Егоїзм одних батьків виявляється у вседозволеності, а інших — у прискіпливому контролі життя дітей. Так і в п’єсі подано два типи виховання, й обидва відображають батьківський егоїзм. Герой п’єси Крячко — пенсіонер, сусід Платона Ангела — не розуміє вчинки свого давнього приятеля. У нього один уже дорослий син, і батько бідкається, що той пішов у життя кривою стежкою. В усьому він звинувачує школу, комсомол, куди його затягли, «бо треба, щоб зростала організація», міліцію, що «ходить — руки в кишені». Ось і сидить молодий Крячко у в’язниці, бо до двадцяти років жив на всьому готовому і виріс моральним калікою. Батько не займався вихованням сина, не вмів чи не хотів привчати його до роботи, передоручив свою батьківську справу школі, комсомолу, міліції.

Платон Ангел зовсім по-іншому виявляє свій нездоровий батьківський егоїзм. Сам він прожив гідне життя: воював із ворогом, багато працював, заробляв чималі гроші, змалечку й синів привчав до роботи. Діти не відпочивали і на літніх канікулах, «не їздили по Артеках», а всі зароблені гроші віддавали батькові. Поки діти були малими — то це зрозуміло: батько уміє краще розпорядитися доходами сім’ї. Але ж це правило залишилося і тоді, коли діти стали дорослими, почали працювати, отримувати чималі зарплати. Батько продовжував контролювати усі їхні доходи, не рахуючись із смаками молодих, із модою; сам вирішував, що кому купити, на що можна витратити гроші, а що почекає. Мало того, Платон намагається влізти і в особисте життя своїх дітей. Він дає оцінку стосункам сина Федора із заміжньою жінкою Клавою, збирає у себе вдома цей любовний трикутник і, по суті, примушує Клаву зізнатися чоловікові у тому, що не любить і кидає його, хоча між нею і Федором ще нічого до пуття не вирішено.

Платон вважає, що діти завжди і в усьому повинні слухати його, а їхню долю він уже вирішить сам. Без батькового дозволу — ні на курси англійської мови, ні нову сукню купити. Ось дітям і доводиться робити так, щоб батько не дізнався: донька Таня приховує частину премії, а син Павлик замість того, щоб їхати на канікули на Північ заробляти гроші, таємно одружився. Він розумів, що заздалегідь повідомити батька про свої наміри — це значить просити в нього дозволу і наразитися на грізну заборону. Оскільки діти вже розписалися і змінити нічого не можна, то Платон просто виставляє сина з невісткою за двері, хоча добре знає, що їхнє кохання може й не витримати «раю в курені». Він сам говорить: «В курені живуть злидні, а злидні перегризають горло коханню, хоч би яке воно було!» Значить, він розуміє, що щастю сина загрожує реальна небезпека, але батьківський егоїзм перемагає батьківську любов. Він прожив своє житгя, а тепер хоче прожити життя своїх дітей. Декларує, що в Конституції треба записати: «З шістнадцяти років — їсти свій хліб!», а сам контролює кожен крок дорослих синів і доньки.

Допомагати, підтримувати і контролювати, нав’язувати свій спосіб життя — це в характері наших батьків. Кажуть, що на Заході батьки опікуються дітьми до сімнадцяти вісімнадцяти років. Закінчив школу — і йди в білий світ, живи окремо, працюй, заробляй, учись і живи на власні гроші. А за це тата-маму можеш називати по імені, як чужих людей. І нехай на старість не сподіваються, що син чи донька будуть цікавитися життям батьків і доглядати їх. У кращому разі до поможуть оселитися у будинку для старих людей та наймуть доглядальницю. А з іншого боку, не можна бути в сім’ї «диким Ангелом», контролювати все, відмовляти у самостійності вже дорослим людям.

Істину необхідно шукати десь посередині: піклуватися про дітей, учити їх жити, привчати до праці, виховувати в любові й вимогливості, але при цьому надавати можливість самостійно вирішувати свою долю.


Загрузка...



Схожі твори: