Головна Головна -> Твори -> Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя

Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя



Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. А крізь листя вже видно маленькі яблука. Ближче до середини літа плоди, що ростуть на нижніх гілках яблуні, зникають: всюдисущі хлопці обривають їх ще неїстівними. Але ті яблука, що збереглися на верхніх гілках, з кожним днем стають дедалі привабливішими. Хоча яблуня і здичавіла, плоди мають такий апетитний вигляд, ніби за цим деревом ведеться постійний догляд. Сонечко розфарбовує иблучка у рожевий колір, здається, що навіть місяць дарує їм своє сяйво, янтарне, загадкове.

Одного разу після гри у футбол на шкільному дворі ми вирішили зірвати по яблучку. Яблуня не те дерево, по якому можна легко дістатися на потрібну гілку. Вирішили збивати яблука футбольним м’ячем, проте він застряг серед гілок. Спасибі вітру – скинув-таки м’яч.

Якось я прийшов на шкільний двір вранці. Під яблунею було пусто: жодного яблучка! Над шкільним двором літали ластівки, тріскотіли сороки. Одна сорока сіла на верхню гілку яблуні, невдовзі до неї приєдналися ще дві, вони почали з’ясовувати стосунки, дійшло до сварки, і раптом одна із сорок зачепила яблуко, ноно впало у траву. Я підняв соковитий плід, прохолодний, ароматний, стиглий. Вирішив відразу не їсти, приніс додому. І наступного ранку я прийшов до знайомої яблуні. Мені пощастило. Це дерево, схоже, приваблювало й сорок. Вони знову тріскотіли у кроні, і знову соковите духмяне яблучко впало у траву. Може, сорока цього разу й непричетна, яблуко й само впало б, але я промовив: «Дякую тобі, сороко, за яблуко!»





Схожі твори: