Головна Головна -> Твори -> Мій друг захворів на СНІД …

Мій друг захворів на СНІД …



Той, хто в боротьбу не вступає,

Жертвою стане потім …

Є. Євтушенко

Честь, совість, обов’язок, моральність, доброчесність. Люди, що володіють цими моральними якостями, здавна вшановувалися на Русі. Кожній людині притаманні вони, але не кожен розвиває їх у собі, доводить до досконалості. Ще зовсім недавно Комуністична партія, комсомольська і піонерська організації в якійсь мірі утримували людей від морального розкладання. Тепер же, коли це все в минулому, врятувати людей від духовної загибелі можуть тільки власна совість, школа, твори літератури і релігія. ‘

Виходячи кожен день з дому, ми бачимо тих, чиє життя зводиться лише до існування. Ці люди не потрібні суспільству, від них усе відступилися. А поруч з ними ті, хто звик жити, не докладаючи особливих зусиль: повії, ділки наркобізнесу … Страшна духовна знедоленості цих людей.

Розвал сім’ї, покалічена природа, процвітання проституції, наркоманії, а разом з тим і СНІДу – це наш спільний біль і турбота.

Наш народ звик переносити фізичні тяготи. Біль душі перенести важче. Боляче, коли не відгукуються на поклик, коли людей захльостує нерозуміння. “Бережіть в собі людське!” – Цей заклик повинен стати головним закликом нашого часу. Не торкайтеся до наркотиків! Бережіться від СНІДу! – Все це ми чуємо по телебаченню, радіо, у лікарнях, у школах.

Сьогодні тисячі людей в усьому світі вмирають від СНІДу. СНІД – це всього лише наслідок, так би мовити, вбивця номер два. Вбивця номер один – це повальне невігластво суспільства. А між тим ні один з нас не застрахований від зараження вірусом імунодефіциту. І небезпека, в основному, представляють люди з низькою культурою сексуальної поведінки. Поки що не існує вакцини або іншого ефективного засобу від СНІДу, але кожен повинен знати, що може захистити себе від цього захворювання.

Що робити, якщо на СНІД захворів друг? Страшно навіть подумати про це. Хочу, щоб мій друг був здоровий, чистий душею і помислами.

А якщо все-таки захворів? .. Я не хотіла б, щоб це сталося навіть уві сні. А наяву? Це шок для мене, це біль, не вистачить слів, щоб висловити моє потрясіння. Але я повинна бути сильною, щоб дивитися правді в очі. Чи винен він? Так, він оступився, його безпечність призвела до сумного фіналу. Ну і що ж? Тепер його треба принижувати, закинути, як щось хибне і непотрібне? Щоб зрозуміти людину, треба вміти поставити себе в його становище, треба відчути його горе. Що ж робити?

Я не знаю! Але, думаю, що зможу все-таки його підтримати, вселити віру в те, що він встигне ще зробити багато хорошого, віру у безсмертя душі. Може, ця моя підтримка виявиться тієї самої ниточкою, соломинкою, яка втримає його від самогубства? Ні, я не відвернуся від нього!

Уберегти себе від зараження вірусом смертоносним – турбота кожного з нас. Ця хвороба підступна. Навіть самий моральна людина не може бути впевнений, що його діти й онуки не піддадуться ризику зараження СНІДом, якщо СНІД почне “гуляти” серед цілого покоління. Тому тільки боротьба, боротьба не на словах, а на ділі може допомогти тут.

І ще, останнє слово до людей, які, на щастя, не хворіють на СНІД. Ставтеся з розумінням до приреченим. Не псуйте їм і так нелегке життя. Подаруєте, їх своєю безкорисливою дружбою.


Загрузка...



Схожі твори: