Головна Головна -> Твори -> “Загибель Ікара” (твір-відгук)

“Загибель Ікара” (твір-відгук)



Усім відомий міф про Ікара – юнака, який хотів літати, прагнув до сонця й загинув, наблизившись до нього настільки близько, що віск, що скріпляє пір’я, розтанув.

Ярослав Івашкевич не знав близько молодої людини, про який розповів. Але маленький епізод, свідком якого він став, спонукав його написати оповідання і назвати по асоціації “Загибель Ікара”. Дія відбувається під час другої світової війни у Варшаві. По дорозі йде юнак 15-16 років і читає книгу. На нього трохи не наїхала машина гестапо. З машини вискочили два гестапівця, відібрали у хлопця документи, заштовхали його в машину і відвезли в невідомому напрямку. Автор розповіді став випадковим свідком події. На трамвайній зупинці були люди, байдужі пішоходи снували по своїх справах, і нікому не було діла до гестапо, до зникнення хлопчика.

Я. Івашкевич згадав картину Брейгеля “Падіння Ікара”, на якій селянин, пастух і риболов займаються своїми справами. Всі живуть своїм життям, своїми турботами, своєю роботою. На другому плані видно умиротворений місто, в якому також тече своє життя. І тільки придивившись, можна побачити, що стирчать із води ноги і кілька падаючих в море пір’я. І знову-таки ніхто не помітив загибелі людини.

Минають роки, століття, а людина все так само буває байдужий, байдуже проходить повз смерті інших, живе своїм життям і задовольняється малим. Від цього віє безвихіддю, і жити в такому суспільстві страшно.


Загрузка...



Схожі твори: