Головна Головна -> Твори -> Соціальні проблеми в романі Д. Стейнбека “Грона гніву”

Соціальні проблеми в романі Д. Стейнбека “Грона гніву”



Американські критики, любителі обчислювати літературні “рейтинги”, нерідко включають Д. Стейнбека в. “Велику трійку” провідних письменників США, де він межує з двома гігантами – Хемінгуеєм і Фолкнера. Як і вони, був визнаний за життя класиком. При всьому жанрово-тематичному різноманітті та відомої нерівності творчості Стейнбека – романіста, новеліста, автора повістей, документаліста, у нього виділяється якесь ядро, група творів, що складають своєрідний стейнбековскій “канон”.

Мені дуже подобається роман “Грона гніву”, який отримав міжнародне визнання. На його сторінках розкриваються проблеми людського існування в несприятливій соціальному середовищі, проблеми захисту прав людини і його світогляду. У центрі подій роману знаходиться сім’я Джоуда, на прикладі якої показано долю фермерів Оклахоми. Цих людей зганяють з земельних ділянок, не пропонуючи нічого натомість. Вражає егоїзм уряду, якому абсолютно байдужа подальша доля бездомних. Люди не можуть знайти справедливості по відношенню до себе через бездіяльність урядових чинів. Вони змушені підкоритися обставинам. Залишається тільки один вихід: шукати щастя там, звідки шлють всюди рекламні листівки з пропозиціями робочих місць з високою оплатою. Здається, вся країна біжить на захід від цієї біди.

Мене зворушила солідарність безробітних. Людина, у якого є їжа, годує голодного. Змерзлого зігрівають. Сім’я, в якій хтось помирає, знаходить вранці біля намету жменьку монет. Група людей стає згуртованим колективом, мета якого – знайти собі роботу.

Тут починається перехід від “я” до “ми”. Люди, що стали близькими через загальне нещастя, ставляться один до одного з добротою і повагою. Мене жахнула картина зустрічі безробітних з Каліфорнією. Родючий край вороже зустрічає юрби голодних кочовиків. Всі озброюються, хто гвинтівкою, хто киркою, готуючись захищати свою власність.

Люди, спраглі роботи, заповнюють всі дороги. Вони готові піти на все, щоб нагодувати дітей; вони не бачать виходу, і поступово в їх свідомості починає бродити лють. І як потім язик повертається сказати, що ці люди самі винні в сформованій ситуації? Адже ці безробітні не йдуть красти і вбивати заради грошей. Вони вірні законом до кінця, тому шукають вихід із ситуації, що склалася відповідно до нього. Я був приголомшений, коли дізнався про становище дрібних фермерів Каліфорнії, які не мали можливості зібрати врожай, у них немає грошей платити за прибирання навіть за найнижчою ціною. Вціліти могли під час кризи тільки великі власники, які мають консервні заводи. Урожай гниє, і над землею стоїть запах гниль. А в цей час діти вмирають від недоїдання, тому що їжу знищують навмисно, щоб підняти ціни на продукти. Гори фруктів горять, политі гасом. Картопля викидають в річку. Люди приходять підбирати продукти, але охорона жене їх геть. І хто-то потім каже, що кожен має право на життя.

Роман оповідає й про інше. Закони існують на папері і, на жаль, не завжди їх виконують. Про яку великої нації може йти мова, якщо людей підводять до межі голоду, до смерті? Нехай це й Америка, все одно за всім не встежиш з віконця Білого дому. А адже насильство породжує насильство. Люди, що опинилися в безвихідному становищі, просто змушені переступити через межу закону. Вони терпіли до пори до часу, але вмирати ніхто не хотів. Так вже вийшло, що в генах кожної людини закладений інстинкт самозбереження.

В Україні саме така ситуація, тільки не на сторінках роману, а на сторінках життя. Наш народ гнітять як можуть і як уміють. Ті, хто хотів працювати, отримувати пристойні гроші за свою працю, швидко втратили бажання, зіткнувшись з егоїзмом і бюрократизмом урядових чинів. Проте роман “Грона гніву” показує нам ще й велику силу дружби і солідарності тих, хто принижений і страждає. І ми повинні брати з них приклад і боротися за своє щастя спільно.


Загрузка...



Схожі твори: