Головна Головна -> Твори -> Спереду – Ісус Христос (по поемі О. Блока «Дванадцять»)

Спереду – Ісус Христос (по поемі О. Блока «Дванадцять»)



Поема «Дванадцять» – один з найдужчих і сучасних добутків російської поезії початку XX століття. Це неупереджений, об’єктивний щоденник революційних подій. В основі добутку лежить боротьба старого і нового, боротьба двох «світів». Поет виступає за творення в революції, а не за руйнування. Його тягне поезія революції, але лякає російський бунт, якого так боявся ще Пушкін. Поема «Дванадцять» побудована на контрастах: «Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер!». Контрастні по своєму зображенню «буржуй на перехресті», «невеселий товариш поп» і «дванадцять чоловіків», що йдуть. Ніщо не може протистояти стихії народної революції. Але творення складніше руйнування.

 Естетичний конфлікт поеми – зіткнення добра і зла, майбутнього і минулого в самих людях, у їхньому сприйнятті світу. На авансцену вийшли, насамперед, знедолені і принижені. Автор співчуває ім. Але чи кожний здатний витримати іспит на звання нової людини? Революція Блока – революція з людським обличчям, а не кривава вакханалія. У цьому добутку показане сприйняття Жовтня інтелігентом. Не будучи революціонером, соратником більшовиків, «пролетарським» письменником або «вихідцем з низів», Блок прийняв революцію, але прийняв Жовтень як фатальну неминучість, як невідворотну подія історії, як свідомий вибір російської інтелігенції, що наблизила тим самим велику національну трагедію, історичну трагедію. Звідси його сприйняття революції як відплати старому світу. Революція – це відплата колишньому панівному класу, відірваної від народу інтелігенції, рафінованої, «чистої», у значній мірі елітарній культурі, діячем і творцем якої він був сам. Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував «рожеву хмару мрій» і «милого воїна», «одягненого у срібло», до творця поеми «Дванадцять».

З величезною силою виразила ця поема страшну «музику руйнування» і тугу за іншою музикою, музикою «нового століття», що «зійде серед всіх нещасних поколінь». Революція Блока несе добро і справедливість, Принаймні, О. Блок у це хоче вірити:

  • У білому віночку із троянд –
  • Спереду – Ісус Христос.

Остання фраза цілком пояснює революційний тріумф у християнському розумінні поета. Наприкінці поеми ми бачимо вже не «голоту», а революційний народ, що йде у майбутнє «державним кроком». І веде його – Христос.

 


Загрузка...



Схожі твори: