Головна Головна -> Твори -> Поезія Булата Окуджави

Поезія Булата Окуджави



Візьмемося за руки, друзі,

Щоб не пропасти поодинці …

Б. Окуджава

У шістдесяті роки під час так званої “хрущовської відлиги” поезія вийшла на естраду, особливою популярністю стала користуватися авторська пісня. Виник цілий ряд імен, в майбутньому – знаменитих виконавців своїх пісень: Олександр Галич, Юрій Візбор, Володимир Висоцький, Новела Матвєєва та, звичайно, Булат Окуджава. До того часу Б. Окуджава був вже цілком зріла людина, фронтовик, орденоносець, але його пісні відразу ж підхопила молодь. Стільки в них було непідробного, тонкого людського почуття. Після хвилі бравадних пісень про подвиги і любов будівників комунізму його пісні з’явилися одкровенням, воскресінням цієї любовної лірики. Пісні були розраховані саме на людей з прогресивними почуттями та думками. Після концертів пісні Окуджави виходили разом з публікою на вулиці і площі міст. Їх співали люди різного віку і професій. Але аудиторію Окуджави відрізняла завжди демократичність поглядів, порядність і інтелігентність.

Покоління фронтовиків вдячно йому за кілька пісень, які розкрили душу солдата більше, ніж інші романи про війну. Наприклад, пісня “Десантний батальйон” стала знаменитою на другий день після виходу фільму “Білоруський вокзал”. Відомо, що пісня врятувала і фільм від ножиць радянської цензури, тому що самого генсека Брежнєва ця пісня зворушила до сліз. Окуджава написав багато пісень на історичну тему. Дивовижна здатність відчувати час, в якому живуть і діють його герої, ріднити їх з сучасністю зробила Окуджаву провідним поетом у кінематографі. У персонажах дев’ятнадцятого століття – часу благородних шукань – ми дізнаємося за піснями Окуджави діяльну молодь “хрущовської відлиги”. Цікавий факт, що, коли ця “відлига” закінчилася, багато барди “втратили” голос. Хтось зробив це з почуття самозбереження, хтось розгубився, хтось виїхав за кордон. Але “холодне” час ніяк не відбилося на популярності Окуджави. Його пісні продовжували звучати з екранів кінотеатрів та по радіо. Мені здається, це сталося тому, що, як я вже говорив, Окуджава міг разом зі своїми героями жити в історичному часі, а говорити про сучасність. Тобто Окуджава продовжував висловлювати прогресивні думки, але одягнені вони були, наприклад, в “мундири кавалергардів”.

І ще одна вічна і улюблена всіма російськими людьми тема не дозволила співакові і поету втратити свою широку аудиторію. Це тема – Москва. Починаючи з “Пісні про московські ополченцям”: “… Прощай, Москва, душа твоя завжди-завжди буде з нами” – і кінчаючи освідченням у коханні Арбату: “Ах, Арбат, мій Арбат, ти – моя батьківщина …” – всі пісні йшли , як то кажуть, на ура. Поет відчував себе частиною Москви, частиною Росії.

Героїня любовної лірики Окуджави завжди розумна, тонка і благородна в почуттях. Це жінка, любов якої заслужити не просто. Поет знову ввів в російську лірику мотив схиляння перед жінкою:

… Ви Заспівайте но, ви Заспівайте но

славу жінці моїй!

Окуджава тих років не замикався на пісенному жанрі. Він публікував свої збірки віршів у товстих літературних журналах. Це в основному глибокі філософські міркування про вічні людські цінності:

І ось я помічаю, хоч і не містик начебто,

якісь натяки на жовтневої природі:

не просто пробудження мелодій та кистей,

а навіть відродження змовклої пристрастей.

Все в світі дозріває в боріннях і струсах.

Не сперечайтеся даремно про лініях і барвах.

Нехай кожен, знемагаючи, досягне свого …

Терпіння і віра, любов і чарівництво!

Але й окремо від музики і голоси поезія Окуджави несе в собі величезний заряд людської доброти, нагадує нам про милосердя, про любов до навколишнього світу, до рідної історії. А про самого Булат Шалвович я сказав би рядком з його ж вірші. У його особистості головне – “терпіння і віра, любов і чарівництво”.


Загрузка...



Схожі твори: