Головна Головна -> Твори -> Колос Родоський

Колос Родоський



У східній частині Середземного моря, в архіпелазі Південні Споради, розташований острів Родос – один із центрів егейської культури. До наших днів збереглися численні твори античного мистецтва острова Родос. Видатним твором є статуя Геліоса, так званий Колос Родоський.

У третьому сторіччі до н.е. на острів Родос напав полководець Деметрій. Проте здолати Родосців йому не вдалося, не дивлячись на спеціальні облогові машини – останнє слово військової техніки. Деметрій відступив, кинувши на березі величезну оббиту залізом облогову вежу з таранами і перекидним мостом, катапультами, площадками для десанту – геліополіду, що надавали руху 3400 воїнів. Ця геліополіда – те ж свого роду чудо світу – замість руйнації принесла місту несподівану вигоду і всесвітню славу. Заповзятливі купці, купили у родосців геліополіду “на металобрухт” за величезні гроші – 300 талантів. На гроші, виручені від продажу вежі, і збудували статую Геліоса – покровителя Родоса. Це одне із семи чудес світу було споруджено в 292 – 280 рр. до н.е. У пам’ять про успішну оборону острова.

На торговій площі між морем і міськими воротами, на облицьованому білим мармуром штучному пагорбі, заввишки 7 метрів, була поставлена найбільша у світі статуя юнака ростом 36 метрів. Різні автори вказують різноманітну висоту статуї, збільшуючи її чи ледве не вдвічі. У всякому разі, статуя настільки велика, що Плінія Старшого, який бачив її, вразило те, що лише деякі люди могли обхопити руками великий палець статуї.

Могутні ноги юнака були дещо розставлені, долоня правої руки приставлена до очей, у лівій він тримав покривало, що спадає до землі. Дещо відхилившись назад, юнак вдивлявся вдалину. Голову прикрашав вінець із розбіжних убік променів. Це було зображення бога Геліоса – покровителя променів. Вважалось, що острів піднятий із дна моря велінням цього бога. Автором чудової статуї був представник Родоської школи скульптор Харес, учень Лісиппа.

Конструкція гігантської статуї складалася з трьох масивних кам’яних стовпів, що виконували роль опор у ногах статуї і покривалі. На рівні плечей і в поясі стовпи з’єднувалися залізними поперечними балками. Співробітник Британського музею Мерліон припускає, що перетин залізних брусків на рівні щиколотки статуї було приблизно 4,5 кв. дюйма. Вище і нижче цього місця розмір перетину поступово зменшувався. Стовпи і балки були основою залізного каркаса, що покрили чеканними листами бронзи товщиною 1,6 міліметра.

Статуя споруджувалася 12 років. Все вище виростала статуя, захована земляним насипом, на якому працювали майстри. Коли голову статуї прикрасили променистим вінцем і насип розібрали, здивовані родосці побачили чудовий витвір мистецтва. Швидко поширилися чутки про це чудо світу, чиє життя виявилося дуже коротким, але слава тривкою.

Статуя не простояла і півсторіччя. У 224 році до н.е. вона була зруйнована сильним землетрусом. Самим уразливим місцем виявилися коліна – вище колін статуя зігнулася таким чином, що голова і плечі вперлись у землю. Родосці і їхні сусіди намагалися підняти поваленого гіганта. Єгипетський цар надіслав майстрів і декілька сот талантів міді. На жаль, відновити статую не вдалося. Майже 1000 років лежала на березі бухти розколота статуя, що стала визначною пам’яткою Родосу. Тільки в 977 році арабський намісник продав її заповзятливому купцю на переплавлення. Колос був розрізаний на частини, і дорогу бронзу відвезли на 900 верблюдах.


Загрузка...



Схожі твори: