Головна Головна -> Твори -> Храм природи (за віршем М. Вінграновського «Грім»)

Храм природи (за віршем М. Вінграновського «Грім»)



Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками «Андрійко – говорійко», «Мак», «Літній ранок», «Ластівка біля вікна» та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші «Грім» письменник відтворює фантастичні картини:

Грім жив у хмарі, і з гори

Він бачив, хто що хоче:

Налив грозою грім яри,

Умив озерам очі.

Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, в змінах. Він «натрусив зі сливи слив», вирішив допомогти груші. Незважаючи на похмурість, грім підкорює щедрістю та добрим настроєм. Його, наче живу істоту, хвилюють турботи дерев:

І дядько-грім сказав собі: «Потрушу я грушу, Бо небеса вже голубі Я покидати мушу».

Поет відкриває красу природного явища, що входить несподівано в нашу свідомість. Не такими вже й страшними здаються громовиці, бо приносять стільки корисного на землю. Після грози, рясного дощу оновлюється все живе,

Творчість Миколи Вінграновського невичерпна. Вона — храм людського духу й краси природи, де затишно кожному, хто любить справжню поезію.





Схожі твори: