Головна Головна -> Твори -> Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації у п’єсі І.Карпенка-Карого “Хазяїн”

Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації у п’єсі І.Карпенка-Карого “Хазяїн”



Основний герой п’єси І.Карпенка-Карого “Хазяїн” — це мільйонер Терентій Пузир.

Він знає, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація робітників. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Розуміючи, що “дешевий робітник” там, де скрута, Пузир наймає бідних робітників. Під час здійснення хижацьких намірів Пузиря зростає напруження між багатієм та його робітниками. Трударі не витримують жорстокої експлуатації, і в мануйлівській економії спалахує стихійний бунт.

Пузир планує збільшити свої багатства також завдяки шлюбові своєї дочки Соні з сином багатія Чобота. Його не цікавить почуття дочки, яка любить учителя гімназії Калиновича.

Пузир піднявся на найвищий щабель нагромадження капіталу, наживши свої багатства неправедним шляхом. Він іноді з гордістю згадує, як у молоді роки наживав своє добро: “Перший йшов за баришами наосліп, штурмом крушив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору”. Найманих робітників цей мільйонер годує гірше собак. У нього багато пшениці, а робітникам печуть хліб “пополам з половою”, який “ні вламать, ні вкусить”, коли зачерствіє. Чутка про масовий голод викликає у нього радість, бо ж це велике людське нещастя прижене до нього майже безплатних робітників, наповнить кишені мільйонера новими великими баришами. Коли він бере робітників, то говорить: “І по двадцять п’ять копійок багато, але все ж таки то не тридцять п’ять !”

Ненаситна жадоба до наживи штовхає експлуататора на шлях злочинних махінацій. Погодившись взяти участь у прикритті злісного банкротства купця Михайлова, Пузир порушує державні закони. Він боїться відповідальності, та не може з собою нічого вдіяти. Прагнення одержати багато валової виручки бере верх над усіма іншими почуттями і примушує його стати на цей небезпечний шлях.

У Пузиря є помічник у здійсненні його “стяжательських планів”. Це хижак в людський подобі, що у всьому наслідує свого хазяїна, запопадливо крутить його “хазяйське колесо”. Ліхтаренко здатний вчинити наймерзеннішу підлість заради “баришів”, але він не плазує перед хазяїном. Він сміливо і нахабно говорить про своє злодійство, як про якісь заслуги, виправдовуючи свої дії законами капіталістичної дійсності: “Всі рвуть, де тільки можна зірвать… Не візьмеш ти, то візьмуть з тебе”. Ліхтаренко не боїться за себе, бо знає, що він дає великі прибутки хазяїнові. Його руками Пузир грабує селян, морить голодом людей. На запитання Феногена: “Де ти такий узявся?” — Ліхтаренко відповідає: “Хазяїни викохали”.

Феноген — це права рука хазяїна, потайний злодій. Він лицемірний, улесливий, спритний і підступний, як змія. Феноген обманює свого хазяїна, наживаючи собі великі багатства, але він діє так хитро, що Пузир вірить йому. Цей добре замаскований хапуга і хабарник вже стільки нагарбав, що сам хоче стати великим хазяїном. Його принцип — “плазуй і наживайся”. Взявши від Зеленського хабаря, він заявляє: “Знаєте, який наш хазяїн, часом, щоб не подумав, що ви мене підкупили. Це ви мені позичаєте…” Багатство для Феногена, як і для Пузиря, — мета життя.

Чесна людина не може вижити у середовищі цих хабарників, їхньою жертвою стає юнак Зозуля, якого обвинувачують у злодійстві. Перед трагічною смертю Зозуля кидає гнівні слова судові: “Серця в вас немає, а честь давно вже потеряли, бо ви самі злюдюги і не повірите нікому, що він не краде так, як ви… Кати бездушні ви!”


Загрузка...



Схожі твори: