Головна Головна -> Твори -> Ранній Ренесанс у розвитку класичного сонета

Ранній Ренесанс у розвитку класичного сонета



Рішучий поворот у бік утвердження реалізму і подолання середньовічних традицій у мистецтві Італії відбувається у XV столітті. Хронологічно Ранній Ренесанс визначається приблизно 1420-1500 рр. На перший план виходить вільна собистість, що обов’язково мислиться фізично, тілесно, об’ємно, тривимірно, тобто виступає в усій матеріальній тілесності. І – що важлива – відокремлюються від архітектури і набувають самостійності такі види мистецтва, як живопис і скульптура. У Флоренції у 1439 році засновується Платонівська академія, Лаурєнціанська бібліотека. Зачинателями Раннього Відродження вважають Мазаччо,

Донателло та Брунеллескі – представників флорентійської школи митців.

Творчість видатного італійського художника Мазаччо (1401-1428) характеризується подоланням готичних традицій та розробкою нової перспективи. Мазаччо і його сучасники обґрунтували свої дослідження у галузі перспективи законами оптики і математики, що дало змогу створювати у тривимірному просторі складні композиції, ввести до живопису пейзаж, архітектуру та ін. Нові перспективи зближували людину з довкіллям. Наслідуючи традиції Джотто, Мазаччо зосередив увагу на образі людини, підсилюючи її енергію й активність, громадянський гуманізм. У фресках художника відтворено глибокий простір, переконливішим і багатшим стає пластичне моделювання фігур. При цьому йому вдається зберегти величезну моральну силу образів. Художник своїми новаторськими пошуками відкрив шлях для подальшого розвитку реалістичного живопису.

Італійського митця Донателло (бл. 1386-1466) вважають справжнім реформатором італійської скульптури. Його ранні твори ще носять відбиток готичного впливу, але згодом він створює гостроіндивідуальні образи. Так, скульптури Донателло прикрашають церкву ОрСанМікеле у Флоренції. Відповідно до встановленої традиції, статуї розміщені в нішах середньовічної будови, статуї пророків були виконані для дзвіниці Флорентійського собору, зокрема на замовлення цеху зброярів художник виконав статую “Святий Георгій” (покровитель воїнів). У 1430 році Донателлозавершив найвизначніший твір – бронзову статую “Давид” (знаходиться у Флоренції, в національному музеї). Бронзова статуя стала прикрасою внутрішнього двору палаццо Медічі. Юний пастух, переможець велетня Голіафа, зображений за прикладом античних героїв оголеним, а його образ, сповнений внутрішньої гармонії, поєднував духовні ознаки особистості – благородство і велич душі. Скульптура доби Відродження набуває самостійності. Як рівноправний компонент, тепер вона входить до архітектурних ансамблів. Також розвивається жанр портрета, створюються кінні статуї, якими прикрашають площі міст.

Основоположником ренесансної архітектури був скульптор і вчений Філіппо Брунеллескі (1377- 14??), один із творців теорії перспективи. Навчання він пройшов у ювелірному цеху, свою творчість розпочав як скульптор – брав участь у конкурсі на створення рельєфу для бронзових дверей флорентійського баптистерію. За його проектом був збудований купол Флорентійського собору (1420-1436), який мав виняткове суспільне та ідейнохудожнє значення. Міцний чіткий силует цієї конструкції і нині підноситься над містом (купол добре видно з далекої відстані). Одне із творінь Донателло – рельєф “Розп’яття” – знаходиться у Львівській картинній галереї.

Завершує етап Раннього Ренесансу творчість ЛеонаБаттістаАльберті (1404-1472). Серед його споруд: Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1446-1451), церкви СаиФранческо у Ріміні (1447-1468),. СантаМарія Новелла у Флоренції (1456-1470). Італійський архітектор, учений, письменник і музикант залишив у спадок теоретичні трактати “Про живопис”, “Про статую”, “10 книг про будівництво”, останній вважався архітектурнобудівельною енциклопедією упродовж XV століття. У працях Альберті велику увагу приділяв проблемам краси і гармонії.

Мистецтво Високого Відродження хронологічно було коротким – кінець XV і перші три десятиліття XVI століття. Лише у Венеції воно тривало майже до середини століття. Високий злет культури відбувався в складний період життя Італії, за умов значного економічного і політичного спаду італійських містдержав: Флоренції, Венеції, Мілану і Папської області. Вторгнення війська французького короля Карла VIII у 1494 році майже не зазнало опору. Лише об’єднавшись у союзі з германським імператором та Іспанією, правителі італійських містдержав змогли у 1495 році витіснити французів. Після цього частина країни стала залежною від Іспанії. Почався народний рух у багатьох італійських містах, так званий період італійських війн, який завершився в середині XVI століття повним захопленням країни Іспанією.

У східнослов’янських країнах ренесансні традиції простежуються наприкінці XIV-XV століть. В Україні поширення гуманістичних ідей відбулося завдяки встановленню культурних зв’язків з країнами Західної Європи. Глибокий філософський зміст мистецтва Галичини, зокрема Бойківщини, передають пам’ятки малярства, які збереглися до наших днів. У живописі з’являються іконографічні сюжети. Серед них – ікона “Юрій Змієборець” зі Станилі поблизу Дрогобича, яка знаходиться у Львівському національному музеї. Ще один відомий представник українського мистецтва – іконописець митрополит Петро Ратенський. В іконі “Богородиця Петрівська” також відчувається зв’язок з європейською культурою. Творчість видатного російського живописця Андрія Рубльова (бл. 1360- 1430 рр.) теж належить до Передвідродження у східнослов’янському мистецтві. Ікона “Трійця” (близько 1411 р.), створена на честь Сергія Радонежського, –

найвище досягнення митця. Твір А. Рубльова найповніше втілив ідею злагоди та самопожертви і добра.

Вплив ренесансних ідей позначився і на латиномовній поезії і прозі XVI століття у Галичині (Павле Русин, С. Оріховський та ін.). Українські письменники, представники полемічної літератури, були непогано обізнані з творами італійських гуманістів. Так, у творчості українського і білоруського письменника Я. Смотрицького (бл. 1572-1633 рр.) знаходимо посилання на твори Ф. Петрарки. Український письменник, церковноосвітній і громадський діяч і. Галятовський (рік.народження невідомий – помер 1688 року) використовував твори Н. Макіавеллі.

 

 


Загрузка...



Схожі твори: