Головна Головна -> Твори -> Виворіт післявоєнної Німеччини

Виворіт післявоєнної Німеччини



Шкільний твір По романі Г. Белля “Очами клоуна”. Німецький письменник Генріх Белль, лауреат Нобелівської премії в області літератури 1972 року, – дуже цікава фігура. У його творчості помітний вплив російської літератури, зокрема Достоєвського, а також вплив Чарльза Діккенса. Інтерес до “маленької людини” – те, що відрізняє Белля від багатьох сучасних європейських письменників. У кожному зі своїх добутків автор досягає вершин психологічного аналізу. Один з найцікавіших романів Генріха Белля – “Очами клоуна”. Дія в добутку триває всього два дні. Роман являє собою монолог головного героя – Гансу Шніра. Ця людина за професією клоун, і це одночасно допомагає й заважає йому жити. Ганс – гарний психолог, йому зрозумілі мотиви людських учинків.

 

Який стала Німеччина після другої світової війни? Східна Німеччина перетворилася в ГДР, а от Західна стала цілком економічно благополучною країною. Однак проклін нацистського минулого тяжів над Німеччиною. Уже лунали заклики припинити національне самокатування, забути про гітлеризм. Ганс Шнір, наприклад, навряд чи зможе забути своє дитинство в нацистській Німеччині. Ганс ненавидить свогомать: вона нещира, скупа, а головне – звикла підкорятися пануючої в суспільстві ідеології, який би вона не була. При Гітлерові пані Шнір була переконаною нацисткою, що сліпо вірить своєму фюреру. Навіть свою рідну дочку Генріетту вона принесла в жертву фашистському Молохові. Тепер же, у цілком демократичної ФРН пані Шнір займається примиренням расових протиріч, тобто робить уже щось зовсім протилежне нацизму з повним переконанням у власній правоті. Вона не самотня у своєму пристосовництві. Гансу обурюють нацисти, з легкістю в демократів, що відскіпалися лише легенею переляком так чисто формальним каяттям.

 

Покійна Генріетта була єдиною рідною душею для Гансу. Втім, у сім’ї Шніров була ще одна дитина – Лео, що вчиться в релігійному навчальному закладі – семінарії. Але від цього млявого святенника Гансу так і не вдається дочекатися співчуття.

Ганс Шнір втратив кохану дівчину – Марі, початків пити, ушкодив собі коліно й ще довгий час не зможе повернутися до виступів. Клоун дзвонить тим, хто зміг би йому допомогти, хоча б морально підтримати, однак теперішньої розмови в Гансу не вийшло ні з ким. Навіть рідний батько, бачачи, як нещасний Ганс, залишається практично байдужим. Клоун відмінно розуміє, що Марі, що пішов до забезпеченої людини, буде щаслива. Але любила Марі тільки Гансу. Сам Ганс Шнір не розуміє, як можна любити одного, а вийти заміж за інший. Це, на думку клоуна, гріховно. Лихо Гансу Шніра не в тім, що він ріс у фашистській Німеччині, не в тім, що його залишила улюблена й не допомогли близькі. Лихо клоуна в тім, що він талановитий і тому дуже гостро відчуває недосконалість навколишньої дійсності. Це ріднить героя Белля з героями Достоєвського, Чехова, Толстого й інших російських письменників. Проблема взаємин художника й миру нерозв’язна.

 

Минулу війну Генріх Белль зумів яскраво зобразити протиріччя післявоєнного європейського суспільства. На його думку, конформізм і егоїзм стали одними йз основних пороків сучасних європейців. Уроки історії нічому не вчать. Сьогодні ми із тривогою спостерігаємо за мітингами неонацистів в об’єднаній Німеччині. До чого прийде така багата й така вільна нібито Європа? Може бути, коштує ще раз глянути на неї очами клоуна?





Схожі твори: