Головна Головна -> Твори -> Романтизм і реалізм у творчості О. І. Купріна

Романтизм і реалізм у творчості О. І. Купріна



вори О. І. Купріна вражають читача різноманітністю тематики.

Цей чудовий російський письменник робить героями своїх книжок акторів, фабрикантів, інженерів, офіцерів, дворянську аристократію і інших своїх сучасників. Знання про них він брав з життя, оскільки обертався в різних соціальних середовищах, спілкувався з різними людьми.

Купрін об’їздив всю Росію, змінюючи одну професію за одною. Він вивчив країну і знав її в усіх якостях, любив жити одним життям із простими людьми, випитувати їх, стежити за ними, запам’ятовувати їх мову, їх гомін.

Творчість Купріна по праву називають “енциклопедією жізневеденія”. Все навколишнє, особливо людський побут, побут, служило для нього показником внутрішнього життя людини, поясненням його поведінки. Письменник вражає нас своїми пізнаннями в будь-якій галузі життя. Вони знаходять особливу цінність, тому що це життєві спостереження Купріна. Це і додає прозі Купріна багатство реалістичного відображення життя.

Наприклад, в оповіданні “Анафема” Купрін показав себе блискучим знавцем церковної служби з її “Крюківський” розспівами, Требник, канонами. У “Поєдинку” і в циклі військових оповідань Купрін – неперевершений знавець армійської служби й звичаїв. Про все він пише, як знавець, – про цирк, акторської роботи, полюванні, рисистих перегонах і звичаї тварин. А в книзі “Київські типи” Купрін постає перед нами як проникливий спостерігач, який зумів вникнути в душевний світ найрізноманітніших людей, створити цілу галерею київських обивателів. Тому ми з упевненістю можемо говорити про талант Купріна-реаліста.

Але, читаючи його твори, ми бачимо в них і інший бік – романтичну. Купрін всюди шукав ту силу, яка могла б підняти людини, допомогти йому знайти внутрішнє досконалість і щастя.

Такою силою могла стати любов до людини. Саме цим почуттям пронизані повісті та оповідання Купріна. Людинолюбство можна назвати головною темою таких творів, як “Олеся” та “Анафема”, “Чудесний доктор” і “Лістригонах”. Прямо, у відкриту, Купрін говорить про любов до людини не так вже й часто. Але кожним своїм оповіданням він закликає до людяності.

А для реалізації своєї гуманістичної ідеї письменник використовує романтичні художні засоби. Купрін часто ідеалізує своїх героїв (Олеся з однойменного оповідання) або наділяє їх майже неземними почуттями (жовтків з “Гранатовий браслет”). Дуже часто романтичними бувають фінали творів Купріна. Так, наприклад, Олесеві виганяють з товариства знову, але цього разу вона змушена виїхати, тобто залишити чужий їй світ. Ромашов з “Поєдинку” йде від дійсності, повністю занурюючись у свій внутрішній світ. Потім у поєдинку з життям він гине, не виносячи болісною роздвоєності. Жовтків в оповіданні “Гранатовий браслет” стріляється, коли втрачає сенс життя. Він біжить від свого кохання, благословляючи свою кохану: “Хай святиться ім’я твоє!”

У романтичні тони пофарбована у Купріна тема кохання. Про неї він говорить благоговійно. Про свій “Гранатовий браслет” письменник говорив, що нічого більш цнотливого він ще не писав. Цей чудовий розповідь про кохання, висловлюючись словами самого Купріна, – “велике благословіння всьому: землі, вод, деревам, квітам, небесам, запахів, людям, звірам і вічної доброти і вічної краси, укладеної в жінці”. Незважаючи на те, що в основу “Гранатовий браслет” покладено реальні життєві факти і у його героїв є свої прототипи, він являє собою найяскравіший зразок романтичної традиції.

Це говорить нам про вміння Купріна бачити в реальності поетично піднесене, а в людині – найкраще і чисте. Тому ми можемо назвати цього письменника і реалістом і романтиком одночасно. a


Загрузка...



Схожі твори: