Головна Головна -> Твори -> Украïна як заручниця в iмперськiй “тюрмi народiв”

Украïна як заручниця в iмперськiй “тюрмi народiв”




(“Кавказ” Т. Шевченка)
Поема “Кавказ” є одним iз кращих зразкiв полiтичноï сатири на царизм
колишньоï Росiï. Поема була прямим закликом до боротьби всiх поневолених
народiв, в тому числi й Украïни, яка на той час входила до складу
Росiйськоï iмперiï.
Основна тема твору
Ї висловлення палкого протесту проти крiпосницько-самодержавноï системi i
загарбницько-колонiальноï вiйни на Кавказi, заклик до поневолених народiв
боротися проти царизму.
Змальовуючи загальний фон поданоï нам картини, поет нагадує, що внаслiдок
тривалоï багатолiтньоï вiйни Кавказ являє собою гори, “засiянi горем,
кровiю политi”.
I далi Шевченко подає сумну картину жертв вiйни:
Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а кровi! Напоïть
Всiх iмператорiв би стало
З дiтьми i внуками, втопить
В сльозах удов’ïх.
Показавши кривавi наслiдки вiйни, Шевченко вказує i на ïï винуватцiв,
сатирично “прославляючи”
Слава! Слава!
I нашим батюшка-царям
Слава!
“Хорти, i гончi, i псарi”
Ї це сатиричнi назви всiєï тiєï зграï генералiв i чиновникiв, якi
були на службi у царя i якi допомагали влаштовувати кривавi вiйни.

Далi Шевченко показує загарбницько-колонiальний характер вiйни на Кавказi:

Нам тiльки сакля очi коле:
Чого вона стоïть у вас,
Не нами дана; чом ми вам
Чурек же ваш, та вам не кинем,
Як тiй собацi! Чом ви нам
Платить за сонце не повиннi!
Такими були справжнi iнтереси царизму на Кавказi.
Але своï загарбницькi намiри царизм намагається приховати гаслами освiти,
добра, справедливостi, якi вiн нiбито нiс на Кавказ.
Цю маску поет зриває з величезною художньою силою.
Тюрми, каторга, злиднi, криваве грабiжництво, здирання шкури з “брата”, тобто з
трудящих, продавання i програвання в карти крiпакiв, тяжке гноблення народiв,
унаслiдок чого “од молдованина до фiна на всiх язиках все мовчить”, переслiдування
революцiйноï думки, яка йшла з Заходу,
Ї така справжня суть “культури” i “справедливостi” крiпосницько-самодержавноï
системи.
Далi Шевченко говорить, що для того, щоб загарбати у трудящих Кавказу “чурек”, i
“саклю”, i “синi гори останнiï” i примусити навiть “платить за сонце”, царизм
нiс на Кавказ i те знаряддя, яке могло забезпечити це грабування: i тюрми, кайдани
i “кнути узлуватi”.
Шевченко яскраво показує, що гноблення царизмом трудящих його загарбницько-колонiальна
полiтика освячується релiгiєю:
Ви ще темнi!
Святим хрестом не просвiщеннi,
У нас навчiться!.. В нас дери,
Дери та дай,
I просто в рай,
Хоч i рiдню всю забери.
Поет показує, що церква своïм авторитетом покриває всi кривавi дiла
самодержавства:
У нас
Святую бiблiю читає
Святий чернець i научає,
Що нар якийсь-то свинi пас
Та дружню жiнку взяв до себе,
А друга вбив. Тепер на небi!
От бачите, якi у нас
Сидять на небi!
Крiм того, Шевченко показує, що релiгiя є ворогом активноï боротьби трудящих
за волю, бо вона радить
…тiльки плакать, плакать, плакать
I хлiб насущний замiсить
Кривавим потом i сльозами.
Основним художнiм засобом, який вживає Шевченко у викриттi лицемiрства царизму i
релiгiï, є сарказм:
На те письменнi ми,
Читаєм Божiï глаголи!..
I од глибокоï тюрми
Та до високого престола
Ї
Усi ми в золотi i голi.
Характерним художнiм засобом поеми “Кавказ” є також одверте гнiвне викриття
Шевченко лицемiрства i кривавоï гнобительськоï полiтики царизму i
церкви:
По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицемiри,
Господом проклятi!
Зображуючи Кавказ, Шевченко використовує революцiйний мiф про непокiрного борця
Прометея проти самодержця
Ї бога Зевса. Мiсце перебування покараного Прометея мiф пов’язує саме з
Кавказькими горами. Тому природним було використання цього мiфу в поемi,
присвяченiй боротьбi кавказьких народiв проти царизму. Образ Прометея в поемi
перетворюється в символ мужнiх оборонцiв волi Кавказу, якi борються з “двоголовим
орлом”
Ї царизмом. У образi Прометея Шевченко пiдкреслює мотив незламностi i
непереможностi борця за свободу, кажучи, що серце покараного велетня “знову оживає
i смiється знову”.
Цей революцiйний оптимiзм має величезне значення для розумiння всiєï поеми:
змальовуючи образ Прометея, Шевченко висловлює вiру в перемогу трудящих над
гнобителями.
Отже, у своïй поемi Шевченко яскраво показав, що вiйну проти кавказьких
народiв вiв не росiйський народ, а царизм у своïх експлуататорських цiлях, i
ця вiйна, як i царизм в цiлому, були глибоко ворожими всiм народам тодiшньоï
Росiï.






Схожі твори: