Головна Головна -> Твори -> Послання “I мертвим, i живим, i ненарожденним землякам моïм…” – заповiт Шевченка нащадкам

Послання “I мертвим, i живим, i ненарожденним землякам моïм…” – заповiт Шевченка нащадкам




I. Викривальний характер поезiï Т. Шевченка. (Послання адресоване рiзним
суспiльним групам. Поет прагне висмiяти, засудити жорстоке ставлення до крiпакiв i
вплинути на певнi кола лiберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов
до Украïни панiв.)
II. Пророцтво поета.
1. Упевненiсть у силi народу. (Поет бачив обурення селян, вiдчував, що протест
проти гноблення наростає. Вiн висловив упевненiсть у тому, що гнiв народу
незабаром приведе до повстання й розправи з поневолювачами.)
2. Вiра в перемогу й торжество справедливостi. (Шевченко вiрив, що селянська
революцiя покарає панство, i суд настане для них, адже:
Розкуються незабаром
Закованi люди…)
3. Звернення до передовоï iнтелiгенцiï. (Поет бачив, що й серед дворян
були люди, якi виступали проти царату, за звiльнення селян. Шевченко звертається
до них iз закликом нести культуру народовi, допомагати йому. Вiн закликає
подивитися на свою краïну й полюбити щирим серцем “велику руïну”.
Боротьбу проти соцiального й нацiонального гнiту поет бачив у братаннi
iнтелiгенцiï з народом. Саме iнтелiгенцiя повинна пройнятися потребами
народу, чесно йому служити.)
III. Засудження перекручень iсторiï Украïни. (Шевченко виступає проти
поширеноï в той час ворожоï теорiï про монгольське походження
слов’ян. Саме проти такоï теорiï спрямованi слова:
Нiмець скаже: “Ви моголи”.
“Моголи! моголи!”
Золотого Тамерлана
Онучата голi.
Поет закликає по-справжньому розiбратися у своïй iсторiï. Минуле повинне
вiдповiдати на важливi питання сучасностi, а саме: що ми, чиï сини, ким i за
що закутi в кайдани. Шевченко усвiдомлює й те, що минуле Украïни не можна
розглядати як гармонiю рiвностi i братерства. Автор проти беззастережного
захвалювання минувшини.)
IV. Роздуми про самобутнiсть украïнськоï культури. (Шевченко з повагою
ставився до культур iнших народiв. Вiн послiдовно вiдстоює збагачення однiєï
культури iншою, вважає необхiдним для розвитку украïнськоï культури
використання всього кращого, створеного iншими народами. Але з цих культур треба
брати лише загальнолюдське. Як заповiт сучасникам i наступним поколiнням звучать
слова:
Не дурiте самi себе,
Учiтесь, читайте,
Iчужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.)






Схожі твори: