Головна Головна -> Твори -> Тарасова молитва

Тарасова молитва




(“Iсая. Глава 35 (Подражанiє)”, “Молитва”)
У Шевченкових поезiях, написаних пiсля повернення iз заслання, все частiше звучать
бiблiйнi мотиви, Кобзар звертається до переспiвiв iз Святого Письма, зокрема до
бiблiйноï iсторiï, наслiдування бiблiйних пророцтв. Так з’являється
“Подражанiє 11 псалму”, “Подражанiє Iєзекiïлю. Глава 19”, “Оси глава XIV
подражанiє”. Прочитання цих творiв дає розумiння того, що Бiблiя входить у
поезiï Кобзаря не просто як данина традицiï, а як намагання донести
пам’ятку християнськоï культури до свiдомостi рiдного народу, до того ж його
рiдною мовою, осмислити шлях украïнцiв у свiтi крiзь призму вiчноï
символiки.
Слова з “Молитви” Тараса Шевченка “Менi ж, мiй Боже, на землi надай любов,
сердечний рай! I бiльш нiчого не давай!” могли б стати епiграфом до всiєï
його творчостi. Адже саме в молитвi людина виражає своï сокровеннi мрiï
та бажання. Найзаповiтнiше в Шевченка збiгалося з основною заповiддю Iсуса Христа

Ї заповiддю любовi. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилi
вiку.
Надзвичайно мало було єдностi та згоди мiж нашими людьми за часiв Шевченка, бо
кожний тягнув у свiй бiк, як йому вигiднiше й кориснiше, як наслiдок такого стану
народ нiс важке ярмо неволi й терпiв страшне лихо.
Думаючи про волю украïнського народу, мусив також донести до нього iдею
єдностi й згоди, пробудити силу в тих, хто прагне добра, правди, чистоти,
щироï дружби.
А всiм нам вкупi на землi
Єдиномислiє подай
I братолюбiє пошли.
Велику потребу єднання й взаєморозумiння на Aрунтi загальнолюдських цiнностей
Тарас бачив i розумiв надзвичайно гостро, бо коли тiльки в iсторiï нашого
народу хоч на хвилину зблисне можливiсть волi, то вiдразу з’являлися сотнi
отаманiв, якi задля особистоï користi тягнули за собою заслiплених ïхнiм
обманом людей. Замiсть одностайно стати проти поневолювачiв, вони боролися самi з
собою й у цiй боротьбi брат проти брата втрачали все.
“Царям, всесвiтнiм шинкарям, ïхнiм дукачам i талярам” Шевченко протиставляє
робочi голови, невтомнi руки, бо ж тiльки вони в силi врятувати “окрадену землю”.

Поряд iз молитвою ще бiльш потужний голос у творчостi Кобзаря має пророцтво. Ця
тема досить виразно втiлена в образах Перебендi, Волоха, бiблiйних

Ї Iєремiï, Давида, Iєзекiïля, Христа, Iсаï.
Провiдний мотив поезiï “Iсая. Глава 35”
Ї це прозрiння незрячих, визволення довготерпеливих, покара злодiïв за
ïх нечестивi вчинки. Надзвичайно художньою силою й виразнiстю у творi
вiдзначаються образи “ниви неполитоï”, “дебрi-пустинi”, “зцiлющоï води”,
“шляхiв святих” i, як кiнцева мета довгоï путi,
Ї “веселiï села”. Двома нарiжними каменями визволення, пробудження є правда й
слово:
Тодi, як, господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячi прозрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнуть.
Нiмим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода…
Орiєнтацiя на народне прозрiння, вiдродження нацiï
Ї один iз напрямiв розвитку романтичноï духовностi В цiлому. Шевченко для
Украïни
Ї не просто народний поет, шкiльний митець, якого доля обдарувала талантами.
Значення його слова для нас особливе. Тарас Шевченко
Ї нацiональнiй пророк, апостол правди, заступник усiх знедолених,
провидець.






Схожі твори: