Головна Головна -> Твори -> ШЕВЧЕНКО ТАРАС БІОГРАФІЯ

ШЕВЧЕНКО ТАРАС БІОГРАФІЯ




1814-1861)
Письменник, художник, громадський дiяч. Центральна постать не тiльки
украïнського лiтературного процесу, а й украïнськоï культури
взагалi. Став культовою постаттю, своєрiдним символом духовностi украïнськоï
нацiï, ïï самосвiдомостi.
Його творчiсть мала вирiшальне значення в становленнi й розвитку новоï
украïнськоï лiтератури та лiтературноï мови. Збагатив лiтературу
новими темами, iдеями, був новатором у пошуках нових художнiх форм та засобiв.
Романтична творча система Шевченка вiдзначається синкретизмом стилiв, природною
реалiстичнiстю свiтосприйняття.
1814 р. 9 березня
Ї народився в с. Моринцях на Киïвщинi (тепер Черкаська обл.) у родинi
крiпакiв пана Енгельгардта;
1815 р.
Їродина оселяється у с. Кирилiвка;
1822 р.
Ї навчається у школi дяка Павла Рубана;
1823 р.
Ї помирає мати Тараса, батько одружується iз вдовою Оксаною Терещенко;

1825 р.
Ї втратив батька, жив у дядька Павла, згодом
Ї при школi, куди пiшов наймитувати, потiм був козачком у панських покоях,
кухарчуком;
1829 р.
Ї ïде до м. Вiльно (мiсце служби пана Павла Енгельгардта), там отримав
початкову освiту з малювання;
1831 р.
Ї разом iз iншими слугами пана переïздить до Петербурга;
1832р.
Ї навчається у майстра Петербурзького малярського цеху Василя Ширяева;

1836 p.
Ї знайомиться iз земляком Iваном Сошенком, учнем Петербурзькоï академiï
мистецтв, той знайомить його з Євгеном Гребiнкою, Карлом Брюлловим та iншими
вiдомими особистостями;
1838 р. 22 квiтня
Ї Шевченка викуплено з крiпацтва за допомогою поета Василя Жуковського, художникiв
Брюллова i Венецiанова та iн.; починає навчання в Академiï мистецтв, робить
першi поетичнi спроби;
1840 р.
Ї виходить друком перша поетична збiрка “Кобзар” (мiстила 8 творiв), що отримала
схвальнi рецензiï в газетах та журналах;
1843 р.
Ї вирушає в подорож в Украïну, був на Киïвщинi, Полтавщинi познайомився
з П. Кулiшєм, В. Забiлою, Я. де Бальмєном, В. Рєпнiною, В. Бiлозерським та iн.

1844 р.
Ї повертається до Петербурга; видає альбом малюнкiв “Живописна Украïна”, а
також так званий “Чигиринський” “Кобзар” (до попереднiх 8 творiв додає поему
“Гайдамаки”);
1845 р.
Ї блискуче закiнчує навчання, отримує звання некласного художника, повертається в
Украïну;
1846 р.
Ї зарахований до складу археографiчноï комiсiï, збирає iс-торико-етнографiчиий
матерiал, замальовує iсторичнi мiсця, багато подорожує, зближається з членами
Кирило-Мєфодiïвського товариства (Костомаров, Кулiш, Бiлозерський та iн.);

1847 р.
Ї заарештований за участь у дiяльностi Кирило-Мєфодiïвського товариства, а
також за твори, спрямованi проти самодержавства; отримав покарання: безстрокове
заслання рядовим солдатом iз забороною писати i малювати; мiсце заслання

Ї Оренбузька область, Орська фортеця;
1848 р.
Ї бере участь в експедицiï до Аральського моря;
1849 р.
Ї Шевченковi дозволено виïхати до Оренбурга, там вiн займається обробкою
матерiалiв експедицiï;
1850 р.
Ї заарештований за доносом i вiдправлений до Новопе-тровського укрiплення, що на
Каспiйському морi;
1851 р.
Ї бере участь у геологiчнiй експедицiï в гори Каратау;
1856 р.
Ї виходить Коронацiйний манiфест нового iмператора Олександра II, згiдно з яким
проведено амнiстiю полiтичних в’язнiв; 1857р.
Ї поет отримує наказ про звiльнення, дозвiл на виïзд;
1858 р.
Ї повертається до Петербурга, через декiлька мiсяцiв починає працювати в
Академiï мистецтв;
1859 р.
Ї поïздка в Украïну;
1860 р.
Ї виходить “Кобзар” в перекладi росiйською мовою; Шевченка обирають академiком
Петербурзькоï академiï мистецтв за роботи в галузi гравюри;

1861 р. 10 березня
Ї помирає в Петербурзi, згодом прах поета перевезено в Украïну i поховано на
Чернечiй горi поблизу Канева.
Найвiдомiшi твори Тараса Шевченка: збiрка поезiй “Кобзар”, поеми “Гайдамаки”,
“Катерина”, “Сон”, “Кавказ”, “Єретик”, “Наймичка”, “Марiя”, “Неофiти”, послання “I
мертвим, i живим… землякам моïм…”, поема-мiстерiя “Великий льох”,
iсторична драма “Назар Стодоля”, цикл поезiй “В казематi”, повiстi росiйською
мовою (“Художник”, “Музыкант”, “Близнецы”, “Княжна” та iн.), “Щоденник” (“Журнал”)
(росiйською мовою).
Вiдображення iсторiï украïнського козацтва в поемах Шевченка “Iван
Пiдкова”, “Тарасова нiч”
З дитячих рокiв Т. Г. Шевченко захоплювався iсторiєю Украïни. З великою
цiкавiстю слухав вiн розповiдi старих людей, в пам’ятi яких збереглися
найважливiшi ïï подiï.
Особливу його увагу привертала героïчна визвольна боротьба народу
Украïни.
До шевченкiвських творiв, присвячених героïчнiй боротьбi запорiзьких козакiв
проти султанськоï Туреччини, належать насамперед поеми “Iван Пiдкова” i
“Гамалiя”.
У поемi “Iван Пiдкова” оспiвує один iз смiливих морських походiв запорожцiв,
очолюваний отаманом Пiдковою, до берегiв султанськоï Туреччини, на
ïï столицю Царград. Як вiдомо, Iван Пiдкова
Ї iсторична особа. У другiй половинi XVI ст. вiн неодноразово очолював воєннi
походи запорозьких козакiв проти турецько-татарських агресорiв. Похiд, змальований
в поемi “Iван Пiдкова”, вiдбувався в умовах бурi, коли Чорне море стогнало i вило.
На цьому фонi ще яскравiше виявляється мужнiсть i високе вiйськове мистецтво
козакiв. Отаман Пiдкова показаний у поемi досвiдченим органiзатором, який
користується загальною повагою i авторитетом серед учасникiв походу.

UBN У 1630 роцi на Украïнi вiдбулося велике селянсько-козацьке повстання.
Змалюванню цiєï героïчноï сторiнки iсторiï Украïни Т. Г.
Шевченко присвятив поему “Тарасова нiч”. У вступi до неï автор розповiдає про
тяжке становище украïнського народу, поневоленого шляхетською Польщею.

Згадавши пiсля цього поразку селянсько-козацьких повстань, очолюваних Наливайком i
Павлюком, Шевченко змальовує самовiдданий виступ народу на захист “стоптаноï
ляхами” Украïни.
Поет створив реальний образ мужнього керiвника повсталих
Ї Тараса Федоровича (Трясила), який, вболiваючи за загальнi народнi iнтереси, в
найскрутнiшi хвилини звертається до повстанцiв за порадою, як подолати сильного
ворога. У поемi наголошується, що в розгромi “ляхiв-панкiв” (польсько-шляхетського
вiйська) перед Переяславом основну роль вiдiграли повсталi маси, козаки, що:

…як та хмара,
Ляхiв обступили…
Палкий поборник мiцноï, непорушноï дружби слов’янських народiв у
боротьбi за соцiальне i нацiональне визволення, Шевченко чiтко розмежовував народ
Польщi i польських загарбникiв-гнобителiв
Ї магнатiв i шляхту, яким всiляко допомагали ксьондзи та єзуïти. У поемi
“Тарасова нiч” пiдкреслюється, що ворогами украïнського народу були не поляки
в цiлому, а “ляшки-панки”.
Отже, образи цих безсмертних творiв розкривали славнi сторiнки визвольноï
боротьби украïнського народу в минулому.






Схожі твори: