Головна Головна -> Твори -> Життєвий i творчий подвиг Iвана Франка.

Життєвий i творчий подвиг Iвана Франка.




Є поети осенi i є спiвцi весни. Є письменники, що пишуть для дiтей, iншi

– для молодi, ще iншi
– для дорослого читача. Наш Iван Франко (1856-1916) глибинно збагнув свiт дитини,
найнiжнiшi тремтiння серця юнака i юнки, затамованi переживання зрiлоï
людини. Iван Франко є письменником усiх пiр року i пiр життя людського, усiх
етапiв iсторичноï долi народу
– минувшини, сьогодення й майбуття.
Iвана Франка ми називаємо Каменярем за його завзятiсть у боротьбi iз перешкодами
на шляху прогресу, унiверсальним генiєм
– за всеосяжнiсть охоплення життя, розмаïття поставлених проблем; нашим
нацiональним пророком, бо вiн звершував безнастанний подвиг
– вiв свiй народ до щасливоï долi. Титаном працi теж величаємо Франка.

-Сорок лiт ятрудився, навчав
-,
– каже у Франковiй поемi
-Мойсей
– пророк i вождь. Так мав право сказати i Франко про себе, котрий iз сорока лiт
працi не змарнував жодного дня. Вiн написав близько шести тисяч творiв. -х
найповнiше видання
– п’ятдесят томiв. Але ще багато творiв не увiйшло до 50-томника.

Життя в Iвана Франка було цiкаве, рiзноманiтне i бурхливе. З дитинства (народився
у селi Нагуевичi теперiшньоï Львiвськоï областi) вiн винiс у своïй
поетичнiй душi
-пiсню i працю
– мамину та розум i вболiвання за громадськi справи батька-коваля. У
гiмназiï вивчив п’ять мов. Украïнською, польською, нiмецькою писав
вiршi. З грецькоï та латинськоï ще в гiмназiï багато перекладав.
Знав старослов’янську, чеську, росiйську, iдиш, пiзнiше вивчив французьку,
англiйську, угорську, iталiйську. Майже всi вiршi
-Кобзаря
– читав напам’ять.
За життя I. Франка протягом майже сорока рокiв вийшло десять збiрок його поезiй:

-Балади i розкази
-,
-З вершин i низин
– (виходила двiчi),
-Зiв’яле листя
-,
-Мiй Iзмарагд
-,
-Iз днiв журби
-,
-Semper Tiro
-,
-Давне i нове
-,
-Вiршi на громадськi теми
-.
-Iз лiт моєï молодостi
-. Це цiла поетична скарбниця, блискучi I дзвiнкi мистецькi дорогоцiнностi. У
своïх пошуках поет-новатор часто досягає вершин досконалостi. Перш за все I.
Франко визначився як поет-громадянин. Його полiтична лiрика
– оригiнальне надбання украïнськоï культури. А вершиною ïï
можна вважати знаменитий пролог до поеми
-Мойсей
-. Мотив служiння народовi розвивається i виростає в поезiï Франка до
апофеозу боротьби за людину, ïï волю i щастя:
-Лиш боротись
– значить жить
-. Та у наймужнiших бувають
-хвилини розпачу
– i
-днi журби
-. У такi часи народилася найкраща збiрка Франка, поезiï якоï стали
шедеврами украïнськоï i свiтовоï лiрики,

-Зiв’яле листя
– (1896).
Окремий принадний дивосвiт I. Франка
– то прозовi оповiдання, новели, образки. Ще в бiльшiй мiрi, як у поезiï,
задумав письменник у своïй прозi вiдобразити широчiнь i глибину житгя. Цей
велетенський задум реалiзував прозаïк у десяти повiстях i романах i в ста
п’ятнадцяти оповiданнях, новелах, образках. Майже всi його прозовi твори мають
захоплюючий сюжет, вони пересипанi життєвими деталями, чується у них гомiн живого
слова.
У цiлiй низцi оповiдань письменник змалював життя дитини (
-Малий Мирон
-,
-У кузнi
-,
-Пiд оборогом
-,
-Мiй злочин
-,
-Грицева шкiльна наука
-,
-Олiвець
– та iн.). Новаторським є роман
-Борислав смiється
-. Значним внеском в украïнську лiтературу стали драми I. Франка (

-Украдене щастя
-,
-Учитель
– та iн.), романтичнi драматичнi поеми. Важливе мiсце у багатограннiй дiяльностi

I. Франка займають переклади з європейських лiтератур.
I. Франко не обминув жодного видатного явища нацiонального та свiтового
письменства. Вiсiмнадцять томiв у п’ятдесятитомному зiбраннi творiв вiдведено
вибраним працям ученого у царинi теорiï й iсторiï лiтератури,
лiтературноï критики, фольклористики, етнологiï. Його перу належить
понад ЗО розвiдок про Т. Шевченка. Такою науковою студiєю, як
-Iз секретiв поетичноï творчостi
– I. Франка, могла б пишатися будь-яка європейська лiтература. Франкiв

-Науково-лiтературний вiсник
– об’єднав навколо себе письменникiв, критикiв, публiцистiв з усiєï
Украïни.
Громадський дiяч I. Франко зазнав немало горя, утискiв, кайданiв i тюрем. Досить
згадати, що чотири рази його судили й замикали за грати.
-Такоï великоï голови в цiлiй Австрiï нема
-,
– почув якось у своï шкiльнi роки Василь Стефаник про розум i вченiсть Франка
вiд простих людей. Але отого вченого, перед яким схиляли голови закордоннi
унiверситети i академiï, за Австрiï не допускали до викладання у
Львiвському унiверситетi. А все через
-полiтичне минуле
– (належ-ностi до насправдi неiснуючоï таємноï соцiалiстичноï
органiзацiï, пiдбурювання проти
-законного порядку
– тошо). Громадська дiяльнiсть I. Франка була невтом-ною на всiх етапах його
життя.
Видаючи у 1914 р. збiрку
-Iз лiт моєï молодостi
-, вiн у передмовi зазначав, що його праця наснажувалася iдеями служiння
iнтересам рiдного народу та загальнолюдського поступу.
-Тим двом провiдним зорям я, здається, не спроневiрився досi, нiколи i не
спроневiрюся, доки мойого життя
-. Коли на початку XX ст. на захiдноукраïнських землях формувалися загони
сiчових стрiльцiв, Франко радiсно привiтав цей нацiонально-визвольний рух. Вiн
подарував молодим краплю свого натхнення
– бойову маршову пiсню
-Гей, Сiч iде
-. До останнiх днiв вiрив у неминучiсть нацiонального вiдродження рiдного народу.
Вважав себе пекарем, який випiкає хлiб для щоденною вжитку. Та творчий доробок I.
Франка став для нас духовною програмою i скарбом неоцiненним, який не вичерпається
нiколи.






Схожі твори: