Головна Головна -> Твори -> Проблеми честi i зради в повiстi Iвана Франка “Захар Беркут”

Проблеми честi i зради в повiстi Iвана Франка “Захар Беркут”




Зрада не раз завдавала горя i страждання нашим пращурам. Iван Франко все своє
життя боровся проти зрадникiв украïнського народу. Створення образу зрадника
в повiстi “Захар Беркут” i зображення розправи народу над ним робило твiр бiльш
наближеним до сучасностi, будило думку про визволення вiд iноземного поневолення.
Письменник вiдтворив гострi конфлiкти мiж феодалом Тугаром Вовком i тухольською
громадою, показав могутнiсть народу в боротьбi зi своïми гнобителями.

У творi образ Тугара Вовка надiлений яскраво вираженими iндивiдуальними рисами
характеру.
Запiдозривши боярина в невiрностi, князь Данило звелiв йому поселитися в
Тухольщинi. Сам Тугар Вовк громаду всiляко утискав, намагався поневолити
ïï. Громада, захищаючи своï iнтереси, викликала самоправного
феодала на громадський суд.
Щоб замести слiди своєï зради в боях на рiчцi Калцi 1224 року, коли вiн
видав ворогам плани битви руських князiв, боярин вбиває єдиного свiдка цiєï
зради Митьку Вояка. Громада без вагань виносить вирок Тугаровi, вчинок якого
переконливо довiв, що вiн зрадник.
У днi найтяжчих випробувань для народу Карпатськоï Русi Тугар Вовк вдруге
стає зрадником. Разом iз монгольськими ватажками складає вiн плани наступу, видає
шляхи i мiсця оборони. Це вiн радить монголам спалити хати тухольськоï
громади.
Зовсiм по-iншому зображено Мирославу й молодого Беркута
– Максима. На основi цих образiв автор провiв iдею єдностi та палкого служiння
народу. Обоє вони смiливi, мають сильний характер, патрiоти, якi служать
своïм землякам i воюють проти зрадникiв.
Максим виявив себе безстрашним лицарем i вольовим начальником. На хвилювання
Тугара Вовка, що забив ведмедя, Максим iз прямотою сказав, що коли б звiр тримався
купи, то й зграя вовкiв йому була б нестрашна. Як i батько, хлопець бачить
незламну силу в єдностi людей.
Великий гнiв i ненависть до зрадника виявив Максим пiд час збройного зiткнення
тухольцiв iз монголами, очоленими Тугаром. Героïчно бився Максим iз ворогами.
Його захоплюють у полон. Молодий Беркут обзиває Тугара зрадником, рабом
Чiнгiсхана. Для юнака неволя гiрше вiд смертi. Тугар Вовк радить напiвмертвому
хлопцевi перейти на службу до монголiв, лише тодi вiн буде жити. Палкий патрiот
вiдповiдає, що краще вмерти, нiж рятувати життя зрадою. Для нього рiдний край,
народ дорожчi за власне життя.
Мирослава – дочка боярина, яка перейшла на бiк народу. З дитинства залишилась сиротою,
виросла красивою та доброю дiвчиною; була смiливою та запальною. Вона зумiла
постояти за себе, захистити своє щастя, коли батько заборонив шлюб iз Максимом.
Вона бачить батькову несправедливiсть.
Мирослава благає батька не йти до ворога, не губити себе та ïï. Дiвчина
швидше може уявити себе мертвою, нiж зрадницею свого краю. Вона тiкає з ворожого
табору, переходить на бiк тухольцiв, повiдомляє про напад ворогiв, навчає
тухольцiв, як зробити катапульту.
Iван Франко вдало передав почуття молодих людей, палких патрiотiв своєï
батькiвщини. Рiд Беркутiв присвятив своє життя єдностi й процвiтанню
народу.






Схожі твори: