Головна Головна -> Твори -> Розкриття в образах Мавки i Лукаша вiри в перемогу високих iдеалiв людини

Розкриття в образах Мавки i Лукаша вiри в перемогу високих iдеалiв людини




(за драмою-феєрiєю “Лiсова пiсня” Л. Украïнки)
Образ Мавки в драмi-феєрiï “Лiсова пiсня” є центральним. З нею тiсно
в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське
щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лiсовою
дiвчиною з багатою душею i чутливим серцем, сповненим любовi i надiй.

Палкою вiрою в те, що воля не може пропасти, керується вона у своïх вчинках.
Все життя героïнi в драмi пройняте духом волелюбностi, боротьби за
утвердження права людини на вiльний вияв свого почуття.
Мавку чарує в людинi ïï духовна краса i велич, що проявляються перш за
все у мистецькiй творчостi, захоплює постiйна трудова заклопотанiсть, яка робить
дiï, вчинки людини значимими, а саме життя змiстовним, ïï вабить
властива цiльним натурам стiйкiсть почуттiв, послiдовнiсть у коханнi, довiчна
вiрнiсть у подружжi та iншi глибоко моральнi принципи.
Зустрiч з Лукашем, а потiм розквiтле кохання до нього збудили в душi Мавки
найкращi, найблагороднiшi поривання. Полум’я любовi, яке охопило всю ï iстоту
в пам’ятну весняну нiч, не згасло навiть пiсля ïï смертi. Вона пронесла
той вогонь крiзь усi важкi випробування життя мужньо i стiйко, перенесла зневагу i
презирство Лукашевоï матерi, муки до кiнця нероздiленоï любовi, нарештi,
ув’язнення в твердинi “тьми i спокою”, куди завело ïï вiдступництво
коханого, i знову вернулася до життя, щоб подати руку допомоги Лукашевi у його
найтяжчу хвилину. У цiй тривалiй боротьбi Мавка пройшла довгий i складний шлях.

Вона не схилилася перед силою обставин, не звикла до образ. Мавка боронить своє i
Лукашеве щастя, переходячи вiд стриманостi до рiшучого наступу, вiд прохання до
вимоги, вiд хвилинного розпачу до раптового вибуху:
Нi! Я жива! Я буду вiчно жити!
Я в серцi маю те, що не вмирає.
Безсмертним, невмирущим у ïï серцi був вогонь палкоï любовi i
пристрасноï вiри в можливiсть людського щастя, в неодмiнну перемогу
волелюбних принципiв.
Вiчно живий волелюбний вогонь в ïï серцi не згас у темному пiдземеллi.
Потроєний жалем до страждань Лукаша, що карався за зраду, той вогонь “зiрвав
печерний склеп” i визволив ïï з неволi. Мавка перемогла: Лукаш
повернувся до неï назавжди.
Характер Лукаша не вiдзначався такою гармонiйнiстю, як характер Мавки. Свiтлi риси
його межували з темними.
Однак, тимчасова перевага темних проявiв у характерi юнака не могла бути тривкою.
Лукаш не мiг ужитися зi свiтом буденщини.
Оглядаючи свiй життєвий шлях, вiн у мрiях знову повертається до Мавки, до сопiлки,
до краси…
Навколо зима, але мрiï Лукаша веснянi, радiснi. Його “переможний спiв кохання
долає тугу”; викликає раптовий розквiт весни, як символ щастя, до якого кликала
свого коханого Мавка.






Схожі твори: