Головна Головна -> Твори -> Патрiотичнi мотиви творчостi Лесi Украïнки

Патрiотичнi мотиви творчостi Лесi Украïнки




I. “Три величнi золотi зорi”. (Рання творчiсть Лесi Украïнки

Ї це перiод становлення таланту, шукань, сумнiвiв, коли поетеса ще заносилась в
мрiï, описувала абстрактнi людськi стосунки, милувалася природою. Та вже в
цей час виразно проступає велика любов до рiдноï землi, мрiя про братерство,
рiвнiсть, волю:
Коли я погляд свiй на небо зводжу,
Ї
Нових зiрок на ньому не шукаю,
Я там братерство, рiвнiсть, волю гожу
Крiзь чорнi хмари вгледiти бажаю,
Ї
Тих три величнi золотi зорi,
Що людям сяють безлiч лiт вгорi…
(“Мiй шлях”)
II. Змужнiлий голос поетеси.
1. Цикл “Сльози-перли”. (Цикл “Сльози-перли” став першою ластiвкою
громадянсько-полiтичноï лiрики, у якому поетеса, за словами Iвана Франка,
“пiднiмає важке голосiння вже не над своєю долею, не над долею якогось героя або
примховатого артиста, але над цiлим рiдним краєм, над тим народом, забитим у
кайдани”. Змужнiлий голос автора звучав твердо, рiшуче:
Або погибель, або перемога
Ї
Сi двi дороги перед нами стане…
Котра з сих двох нам судиться дорога?
Дарма! повстанем, бо душа повстане.
(“Всi нашi сльози…”)
2. “Горить моє серце, його запалила Гаряча iскра палкого жалю”.
(У поезiï Лесi Украïнки, як i в бiльшостi справжнiх поетiв, нерiдко
важко розрiзнити особисте i громадське. У своïй пiснi вона висловлює не
тiльки те, що стосується ïï особисто. Сльози-перли поступово витiсняють
сльози палкi,
…вони душу палили, Слiди полишили огнистi навiки.
“Вогнисте диво” вже нiколи не залишить лiрики Лесi Украïнки, буде
ïï постiйною, внутрiшньою потребою.)
3. “Менi видається, що на руках i на шиï у мене видно червонi слiди, що
понатирали кайдани та ярма неволi, i всi бачать тi слiди, i менi сором…” (Леся
Украïнка писала, що ïï гризе сором i жаль за краïну. Почуття
сорому вирiзняється у багатьох творах поетеси:
Нi, сором се терпiти, наша смерть
Научить iнших, як ïм треба жити.
(“Грiшниця”)
Вона хоче вогнем гнiву випекти рабський дух покори:
О, сором мовчки гинути й страждати,
Як маєш у руках хоч заржавiлий меч.
III. “Слово, чому ти не твердая криця”. (Леся Украïнка вигострила свою
огнисту зброю
Ї слово, щоб ним боротися проти неправди i неволi. Слово поетеси

Ї це гострий меч, “що здiйма вражi голови з плеч”. Поет не може, не повинен
мовчати, i Леся Украïнка закликає до боротьби, уславлює борцiв, називає
ïх нащадками Прометея.)






Схожі твори: