Головна Головна -> Твори -> Два свiти у казцi-феєрiï Лесi Украïнки “Лiсова пiсня”

Два свiти у казцi-феєрiï Лесi Украïнки “Лiсова пiсня”




Враження вiд прочитання драми-феєрiï Лесi Украïнки “Лiсова пiсня” дуже
сильнi. Твiр неперевершений. Це одно iз чудес не лише украïнськоï, а й
свiтовоï лiтератури. Це Лесина лебедина пiсня. Незвичайний твiр i незвичайна
iсторiя його написання. Драма – вияв туги за Батькiвщиною, потяг до високого,
красивого.
Твiр надзвичайно глибокий i викликає роздуми над багатьма вiчними проблемами.

Але все-таки неперевершенiсть його в найголовнiшому – майстер ному i переконливому
зображеннi двох свiтiв.
Перший свiт – це свiт Мавки i самоï Лесi Украïнки. Це духовнiсть, краса,
мрiя, це полiт до справжнього, вiльного i нiчим не затьмареного кохання. Мавка –
цiлiсна, цiлеспрямована натура, хоч i зображена надзвичайно романтично. Вона щира
у коханнi, вiльна у вчинках i незрадлива у своïх принципах. Їй незрозумiлi
дивнi людськi умовностi, гнiт буденщини, забобони i лицемiрство. Вона чиста i
щира, як дитина. Що думає, у що вiрить, те i говорить, так i чинить. Нiяк вона не
може зрозумiти людську звичку: одне думати, iнше говорити i зовсiм протилежне –
робити. Мавка – високий iдеал, це те створiння, про яке кожна людина мрiє,
тягнеться до нього i не може досягти. Це, свого роду, життєвий стимул, “маяк”,
який потрiбен кожному для самовдосконалення.
Мавка до зустрiчi з Лукашем жила у повнiй гармонiï з середовищем i собою –
була щаслива. Вона була вiльною, мала крила i найбiльше багатство – щедрий i
багатий внутрiшнiй свiт. Але зiткнення iз свiтом людей порушило гармонiю цiєï
iстоти. Вона не змогла серед людей знайти собi рiвну пару. Люди таких висот, на
жаль, не досягають…
Леся  Украïнка зобразила нам ще один свiт – свiт Лукаша, свiт людей. Вiн
iнший…
Люди, прагнучи до цивiлiзацiï, порушили закони природи. Навигадували
умовностей, якi ïх i поглинули. Людей згубили користолюбство, заздрiсть,
буденщина. Вони засмоктали ïх i закрили перед ними вiльний i щасливий полiт
до неба.
Лукаш – талановитий вiд природи, тонкий у почуттях (адже ж зумiв своєю грою на
сопiлцi розбудити i закохати в себе Мавку) i добрий хлопець. Але тi умови, в яких
вiн живе: щоденна людська метушня i буденщина – зробили свою справу – вiн став
звичайною людиною. Мавка продовжувала дивитися в нього, як в дзеркало, але себе
уже там не бачила. Вiн не був з самого початку рiвнею Мавцi – ïй просто так
здалося. А може сопiлка обманула… Лукашу не дотягтися до Мавчиних висот. Бо вiн
стоïть ногами на землi, йому життя серед людей пiдтяло крила.

Цей вiчний конфлiкт – мiж мрiєю i дiйснiстю, духовнiстю i бездуховнiстю – буде
завжди. Деякi люди майже долають цей розрив, деякi не досягають i перших
схiдцiв… Таке життя…






Схожі твори: