Головна Головна -> Твори -> “Жити хочу! Геть думи сумнi!” (заклик до боротьби за життя в поезiï Лесi Украïнки “Contra spem spero!”)

“Жити хочу! Геть думи сумнi!” (заклик до боротьби за життя в поезiï Лесi Украïнки “Contra spem spero!”)




Я знаю: скiльки б не пройшло часу, постать Лесi Украïнки буде завжди
асоцiюватися з образом героïнi ïï поезiï “Contra spem spero!”,
рядки якоï вражають драматизмом i водночас оптимiзмом дiвчини, здатноï
за найтяжчих обставин “пiсню веселу спiвать”.
Коли я знайомилася з бiографiєю поетеси, мене приголомшили слова ïï
матерi у листi до Iвана Франка: “Чи ж смерть не була б кращою долею, нiж теперiшнє
ïï життє, котре i у неï, i у всiх найприхильнiших до неï людей
будить тiльки тяжкий жаль?” Це ж якi страждання своєï дитини бачила мати, щоб
так подумати! Ми вiдчуваємо безмежний вiдчай цiєï матерi, але сама хвора
дiвчина рiшуче протистоïть йому, проголошуючи: “Contra spem spero!” (“без
надiï сподiваюсь”).
Рядки вiрша з такою назвою знайомлять нас з дев’ятнадцятилiт ньою хворою на
туберкульоз дiвчиною, яка палко прагнула вирватися з лещат недуги. Але я не можу
сказати, що це бiографiчний епiзод iз життя поетеси. Перш за все, це фiлософський
роздум, який не залишає байдужим жодного читача, поєднаний з мистецьки довершеною
формою. Кожна строфа у цьому – окрема тема, що вiдбиває настрiй, почуття, думки
Лесi Украïнки.
Для виразного розкриття цього настрою i почуттiв своєï лiричноï
героïнi поетеса обирає показ ïï внутрiшньоï драми методом
градацiï. Тому, мабуть, i не дивно, що й моє хвилювання зростало з кожним
прочитаним рядком.
Першi двi строфи – то суцiльнi контрасти: “хмари осiннi” – “весна золота”, “крiзь
сльози смiятись”, “серед лиха спiвати пiснi”.
I ми раптом починаємо розумiти, що через пута страждань душа дiвчини рветься до
щасливого буття, нам передає жагуче прагнення хвороï, скованоï тяжким
недугом, героïнi, до життя: “Жити хочу! Геть думи сумнi!”
Але як вона зможе вийти переможцем у нерiвнiй боротьбi iз хворобою? Леся
вiдповiдає на це питання наступними строфами, загальний змiст яких можна виразити
стисло у тезi: за життя треба боротися. У художнiй формi вона показує способи
цiєï боротьби: “буду сiять квiтки на морозi”, “на гору круту крем’яную буду
камiнь важкий пiдiймать”, “все шукатиму зiрку провiдну”, ”
Їя буду крiзь сльози смiятись, серед лиха спiвати пiснi”.
Особисто мене вразив образ квiток на морозi, якi буде сiяти героïня, i, щоб
вони зiйшли, “лить на них сльози гiркi”. Цей символ передає, на мою думку, стан
зболеноï душi i готовнiсть загартовувати волю, ïï непохитнiсть у
боротьбi проти недуги. Квiти – це вiсники прекрасного в природi, i героïня
вiрить, що вони можуть стати вiсниками прекрасного i в ïï життi. Цьому
прекрасному протиставляються образи “вбогого сумного перелогу” (таким вбачає
поетеса особисте життя) i “кори льодовоï, мiцноï”(в нiй менi вбачається
асоцiацiя iз фiзичним станом хвороï).
Мабуть, буде замало сказати, що героïня вiрша “Contra spem spero!” – зразок
для наслiдування, до якого багато хто може звернутися у скрутний час. Вiн вчить
вихованн я волi, духовноï стiйкостi та послiдовностi в боротьбi (i не тiльки
проти недуги!). Легше за все, впавши у вiдчай i розпач, спустити руки i чекати
сумного завершення. А чи не краще разом з Лесею Украïнкою впевнено
проголосити:
Так! Я буду крiзь сльози смiятись,
Серед лиха спiвати пiснi,
Без надiï таки сподiватись,
Буду жити! Геть думи сумнi!






Схожі твори: