Головна Головна -> Твори -> УКРАЇНКА ЛЕСЯ БІОГРАФІЯ

УКРАЇНКА ЛЕСЯ БІОГРАФІЯ




(1871
Ї 1913)
Справжнє iм’я
Ї Лариса Петрiвна Косач. Народилася в м. Новоград-Волинському в дворянськiй
родинi. Батько
Ї адвокат, мати
Ї письменниця, вiдома пiд псевдонiмом Олена Пчiлка, дядько
Ї вiдомий громадський дiяч Михайло Драгоманов зробили багато для розвитку дiвчини,
Родина мешкала в Луцьку та Ковелi. У 1881 роцi Леся застудилася i важко захворiла,
недуга не полишала ïï бiльше нiколи. Освiту здобула самотужки, за
допомогою батькiв. Була надзвичайно здiбною: грала на фортепiано, складала музику,
рано почала писати вiршi, у 19 рокiв для молодшоï сестри написала пiдручник
“Стародавня iсторiя схiдних народiв”, що в 1918 роцi був виданий як пiдручник для
нацiональноï школи. Через важку хворобу доводилося ïздити на лiкування
до Єгипту, в Крим, Грузiю, але це не дало належного результату. Поетеса померла в
м. Сурамi (Грузiя), похована на Байковому кладовищi в Києвi.
Перша книга “На крилах пiсень” (1893} отримала високу оцiнку критикiв, зокрема
Iвана Франка. У творчому доробку Лесi Украïнки поетичнi збiрки “Думи i
мрiï” (1899), “Вiдгуки” (1902), драми “Лiсова пiсня”, “Камiнний господар”,
“Одержима”, “Бояриня”, “Оргiя” та iншi, переклади творiв Байрона, Данте, Шекспiра,
Гюго, Гейне, Мiцкевича, Надсона. Провiдна тема творчостi письменницi

Ї роль мистецтва i мiсце митця в життi суспiльства. Поет, художник, на думку
поетеси,
Ї це будитель душ, вартовий рiдного краю, для якого слово
Ї зброя.
Роль митця у суспiльствi
(за поемою Л. Украïнки “Давня казка”)
Питання ролi митця в суспiльствi було актуальним завжди: i столiття тому, i у вирi
сьогочасноï дiйсностi. Так чи iнакше, митець являє собою взiрець мудростi,
гiдностi, чесного служiння справедливостi, наслiдування споконвiчних законiв
моралi. До його слова прислухаються, за ним йдуть. Тому на ньому лежить
надзвичайна вiдповiдальнiсть i за свою позицiю та вчинки, i загалом за долю свого
народу.
Розумiючи це, Леся Украïнка створює поему “Давня казка”, в якiй з великою
художньою майстернiстю розробляє тему служiння поета народовi в час боротьби проти
поневолювачiв, у найважчу годину нацiональноï iсторiï. Тому особа поета
пiдноситься у творi до таких моральних i соцiальних вершин, що, гадаю, не вiдчути
це серцем неможливо. Може, саме через це образ поета (а через нього

Ї усього народу) гостро пронизує й хвилює свiдомiсть читача, викликаючи гарячий
вiдгук у його душi.
За своïм сюжетом поема не складна: скориставшись перемогою своïх бiйцiв
над ворожим вiйськом, непоказний лицар Бертольдо дiстає в подарунок вiд короля
разом з графським титулом цiлу околицю i починає нещадно визискувати народ. У
краïнi спалахує народне повстання, якому великоï сили надавали пiснi
поета. Свого часу вони були натхненнi народом, скрашували йому вiдпочинок,
виховували мужнiсть та волелюбнiсть, а у лихолiття народноï боротьби стали
грiзною зброєю проти кривдникiв:
Мужики цiкавi стали,
Чи тi костi бiлi всюди,
Чи блакитна кров проллється,
Як пробити пану груди?
Ми читаємо цi рядки
Ї i чуємо Шевченкове:
I вражою злою кров’ю
Волю окропiте.
Чи не є це яскравим прикладом того, як полум’яне слово Кобзаря вiдбилося на
творчостi Л. Украïнки? Стає зрозумiлим, що саме живi приклади героïчного
служiння народовi митцiв слова
Ї передових письменникiв, якими так багата iсторiя свiтовоï i зокрема
украïнськоï лiтератури, надихнули поетесу на створення образу народного
поета-громадянина. ïï герой, непiдкупний, вiдданий народовi, не
спокусився на золото, що йому пропонував у обмiн на вiльне слово пан Бертольдо, не
злякався у в’язницi. Тому так гордо звучать слова безкомпромiсного висновку:

Не поет, хто покидає
Боронить народну справу,
Щоб своïм словам блискучим
Золотую дать оправу;
Не поет, хто забуває
Про страшнi народнi рани,
Щоб собi на вiльнi руки
Золотi надiть кайдани!
Своєю iдеєю поема “Давня казка” звернена i до сучасноï дiйсностi, коли наша
Украïна, ставши на шлях незалежностi, долає численнi полiтичнi, економiчнi й
соцiальнi труднощi. Справжнiй поет не має права стояти осторонь цих негараздiв,
доки його народ буде виборювати щасливе життя для рiдноï землi.

А коли вiйна скiнчиться
Того дiла й того слова,
То скiнчиться давня казка,
А настане правда нова.






Схожі твори: