Головна Головна -> Твори -> Рання лiрика Павла Тичини

Рання лiрика Павла Тичини




Для ранньоï лiрики Павла Тичини характернi музичнiсть, лiризм, емоцiйнiсть.;
У вiршах поета звучать частiше запитання, нiж вiдповiдi:
Що мiсяцю зiроньки кажуть ясненькi?
Що шепчуть квiтки уночi над рiкою?
Про що зiтха вiтер? Що чують тумани,
Коли гай зелений цiлують-милують?
Автор проймається задумою зiрок, трави, дерев, струмочка, бо для нього вони

Ї неначе живi iстоти. I в кожноï є своя душа. Вражають i порiвняння, якi
використовує поет. Вiн знаходить такi слова, якi зачiпають душу читача.

А роси? Хто скаже, чиï вони сльози,
Такi дивнi, чистi, мов перли коштовнi!
Задума звучить i в поезiï про кохання. Це пов’язано з великим i трагiчним
коханням поета до Наталiï Коновал. Невилiковна хвороба позбавила ïï
життя. Ця смерть принесла поетовi бiль I розпач, але не вбила любовi. Своï
почуття вiн передає у вiршi, зверненому до рiдноï сестри своєï
коханоï:
О люба Iнно, нiжна Iнно!
Я
Ї сам. Вiкно. Снiги…
Сестру я Вашу так любив
Ї
Дитинно, злотоцiнно.
Смуток втрати i розпач передає поет i у вiршi “З кохання плакав я…”. Вiн
говорить про те, що його плач став мiж ним i коханою “мармуровим муром”, благає
кохану повернутися до нього, повернутися хоча б “з смiхом-дзвоном”. Поет нiби
передбачав майбутню трагедiю. У його вiршах, j яких ще не говориться про смерть
коханоï, звучить застереження i пророцтво:
Не дивися так привiтно,
Яблуневоцвiтно.
Стигнуть зорi, як пшениця!
Буду я журиться.
Але кохання полонило душi молодих людей. А потiм обпекло ïх жагучим холодом
розлучення, завдавши болю тому, хто залишився жити.
Знав я, знав: навiки,
Ї променi, як вiï!
Ї
Бiльше не побачу
Ї сонячних очей.
Ї
Буду вiчно сам я, в чорному акордi.
Променi, як вiï сонячних очей!
Але ця дiвчина буде вiчно жити у вiршах, якi присвятив ïй поет. I доки живе
поезiя Павла Григоровича, доти буде через його вiршi всмiхатися його чарiвна
кохана:
Десь надходила весна.
Ї Я сказав ïй: ти весна!
У куточках на вустах
Їй спурхнуло щось усмiшками
Ї
й потонуло у душi…






Схожі твори: