Головна Головна -> Твори -> Образ матерï в сучаснiй поезiï (А. Малишко, Б. Олiйник, В. Симонеко та iн.).

Образ матерï в сучаснiй поезiï (А. Малишко, Б. Олiйник, В. Симонеко та iн.).




Свiт кожного поета починається з матерi. Коли ж поетове слово
Ї
Ївiд Бога
Ї, образ матерi стає домiнуючим, набував символiчного значення, пiдноситься до
узагальненого образу матерi-Батькiвщини. Вершин художньоï майстерностi цей
образ сягнув в поезiï, Т. Шевченка, I. Франка, О. Довженка. Осанну матерi
проспi-вали П. Тичина i М. Рильський, В. Сосюра та I. Драч, Д. Павличко i В. Стус.

Всенародну любов здобула поезiя А.Малишка
ЇПiсня про рушник
Ї (
ЇРiдна мати моя…
Ї), написана в 1959 р. до фiльму
ЇЛiта молодiï
Ї (музика Пл. Майбороди). У центрi ïï
Їукраïнський рушник як символ материнського благословення i любовi.
Украïнський рушник має безлiч урочистих i важливих функцiй. Випроводжаючи
дорослу дитину у великий свiт, мати дарувала
Їна щастя, на долю
Ї вишиваний рушник;
Анафора
ЇI
Ї, якою розпочинаються 14 рядкiв з 18, засiб градацiï, неоднора-зово
вживаний поетом, надають цiй поезiï мелодiйностi i особливого пiсенного
лiризму. Та найголовнiше у цьому творi
Ї щире синiвське почуття, велика дяка матерi.
Образ матерi в поезiï Малишка асоцiюється з Украïною. Пам’ятi
рiдноï матерi присвятив Б. Олiйник цикл поезiй
ЇСиве сонце моє
Ї (1978), який складається з дев’яти вiршiв. Мати у вiршах Б. Олiйника

Ї невсипуща сiльська трудiвниця, котра й синовi передала свою працелюбнiсть.

ЇСива ластiвка, сиве сонечко
Ї
Ї такою живе у поетовому серцi найдорожча людина. Образ матерi в Б. Олiйника не
асоцiюється з Украïною, як в iнших поетiв, а набуває планетарного звучання:

ЇЯк ти несла оцей всесвiт важкий на собi!
Ї. Вiчну тему материнського вiдходу порушує Б. Олiйник у
ЇПiснi про матiр
Ї.
Тепло переданий дiалог зi сполоханими дiтьми й онуками. Нiжнiстю i любов’ю звучать
останнi слова матерi, котра не залишає по собi спадкiв, проте розкриває перед
нащадками велику свою душу, своє розумiння справжнiх цiнностей людського життя.

Незважаючи на схильнiсть Б. Олiйника до планетарного мислення, твiр по-справжньому
нацiональний: звертання на
Їви
Ї до матерi; рушники, що
Їзлетiли увись
Ї; ворота, край яких чекала на дiтей i онукiв мати; мати
Їпiшла за межу
Ї, немов на своєму городi.
Нiжнi дворядковi строфи поезiï В. Симоненка
ЇЛебедi материнства
Ї нiби вiдроджують мелодiю украïнськоï колисанки, украïнськоï
казки. Рожевi Симоненковi лебедi випливають з туману, зiгрiтого материнською
любов’ю дитинства, iз матусиних пiсень. У першiй частинi поезiï
розгортається чарiвна казка щасливого дитинства. Добра мати прагне все зробити
для любоï дитини, вiддати ïй увесь цвiт своєï душi, оберегти вiд
усiх лих життя
Ї зла, небезпеки, хвороб. Друга частина
Ї це роздуми-мрiï матерi про майбутню долю ïï сина у тривожному
свiтi, його юнiсть, хмiльний час кохання, зустрiчi, з яких одна мусить стати
любов’ю.
ЇВиростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспанi тривоги

У хмiльнi смеркання мавки чорнобровi, Ждатимуть твоєï нiжностi й любовi

Ї.
Третя частина
Ї це роздуми матерi про синове змужнiння. Коли вiн стане перед вибором, мати
бажає, щоб i друзiв, i наречену, i брата по духу вiн вибрав не за чиєюсь
вказiвкою, а з власноï волi. Мати прагне, щоб головнi пiдвалини людсько-го
життя
Ї матiр i батькiвщина
Ї нiколи не були замiненi. Навiть у смертi, в емiграцiï, в багатствi i
бiдностi.
ЇМожеш вибирати друзiв i дружину, Вибрати не можна тiльки батькiвщину.

Можна вибрать друга i по духу брата, Та не можна рiдну матiр вибирати

Ї
Ї цей поетичний шедевр В. Симоненка, як i
ЇПiсня про рушник
Ї А. Малишка, отримав усенародну шану, любов i став народною пiснею.






Схожі твори: