Головна Головна -> Твори -> Двобiй добра i зла у творах украïнських класикiв середини XIX

Двобiй добра i зла у творах украïнських класикiв середини XIX




Ї початку XX столiття
Жоден iз письменникiв XIX столiття не оминав проблеми добра i зла, розкриваючи
ïï з тiльки йому притаманною майстернiстю й хистом.
Втiленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря iз “Кайдашевоï
сiм’ï” I. С. Нечуя-Левицького. Жадiбнiсть, егоïзм, темнота i
бездуховнiсть цих жiнок спричиняють ганебнi стосунки в родинi, роблять ïх не
тiльки смiшними, а й страшними. Протидiєю ïх злому свiтовi виступає добро
Мелашки, але й у неï не вистачило сили в боротьбi i вона зрештою
уподiбнюється Мотрi з Кайдашихою.
Причина духовного зламу Чiпки з роману Панаса Мирного “Хiба ревуть воли, як ясла
повнi?” криється не так у тих бiдах i зневазi, яких йому довелося зазнати в
дитинствi i юностi, як у роздвоєностi душi
Ї визначеннi вибору мiж добром i злом. Зло бумерангом повертається до нього

Ї кiнчає життя самогубством його дружина Галя, стара мати приречена на самотнiсть
i смерть серед чужих людей. Панас Мирний своïм романом доводить, що за правду
треба боротися добрими дiлами, а не ножем.
Ще одне зло
Ї грошi
Ї постає перед нами зi сторiнок п’єси I. Карпенка-Карого “Хазяïн”. Ми
знайомимося з “чумазим”, новоспеченим капiталiстом Пузирем, мета якого не сягає
далi наживи, перетворюючи на пекло не тiльки життя селян, а й близьких йому людей.
Грошi спустошили його душу, заради яких цей чоловiк жорстоко розоряє господарства
селян, робить нещасними тисячi людей. Та зло повертається i до Пузиря: жадiбнiсть
зрештою стала причиною його смертi.
Зло таке безжалiсне, що руйнує навiть найпрекраснiшi людськi почуття. У цьому ми
переконуємося, коли читаємо “Украдене щастя” Iвана Франка. Як i в “Хазяïнi”
Карпенка-Карого, жадiбнiсть стала причиною трагедiï трьох люблячих людей:
Анни, Михайла та Миколи. Це через прагнення не дiлити з сестрою батькiвську
спадщину чинять з Анною зло рiднi брати. I, як наслiдок,
Ї зневiра, розчарування, духовна смерть, а у Михайла
Ї фiзична. Почуття помсти, доведене до вищоï мiри зла, руйнує серця Гутенюкiв
i Палiйчукiв iз повiстi М. Коцюбинского “Тiнi забутих предкiв”. Воно, це зло,
сягнуло таких розмiрiв, що дорослi вже не в змозi розiрвати його кола. Та це
робить Марiчка, вiдповiдаючи Iванковi добром на зло, i тодi зароджується любов.

Силою свого добра вражає Мавка iз “Лiсовоï пiснi” Лесi Украïнки,
благородством i безкорисливiстю. На прикладi Лукаша ми переконалися: зрадивши
близьку людину, ти зраджуєш самого себе.
У лiтературi XIX столiття як продовження гуманiстичних традицiй поглиблюється
висвiтлення проблеми добра i зла.






Схожі твори: