Головна Головна -> Твори -> Украïнська поезiя 70-90-х рокiв XIX столiття

Украïнська поезiя 70-90-х рокiв XIX столiття




Украïнська поезiя останньоï третини XIX ст.
Ї унiкальне явище в духовнiй культурi нашого народу. Вона ознаменувала важливий
iсторико-лiтературний поступ в украïнському мистецтвi слова, гармонiйно
поєднавши такi важливi для поезiï компоненти, як суб’єктивнiсть переживання й
об’єктивну предметнiсть, емоцiйне й рацiональне начала.
Украïнська поезiя цiєï доби була модерною за характером змiстових i
формальних шукань i дещо вiдмiнною вiд попередньоï традицiйноï
художньоï системи. У 70-х роках вiдбувся новий поворот у розвитку
поезiï, його смисл можна охарактеризувати як момент зустрiчi традицiï з
новими, модерними вiяннями.
Украïнська поезiя останньоï третини XIX ст. зближується з європейським
модернiзмом активним життєсприйняттям без потойбiчноï мрiйностi, порушенням
“одвiчних проблем” буття, пошуками нових форм вираження, розкриттям властивостей
свiту, якi тонко вiдчуває лiричний герой, реальним вiдтворенням емоцiйно-чуттєвоï
сфери внутрiшнього свiту людини. З подiбним значенням виступають також iншi
компоненти цiєï системи: трагiчне вiдтворення нерозривних суперечностей мiж
суспiльством i особою, неприйняття традицiйних, навiть реалiстичних способiв
моделювання свiту, звернення до експериментаторства, вiдтворення кiлькох суб’єктiв
у межах одного тексту.
Водночас, бути модерним означало втiлити в живих образах швидкоплинний час, бути
вiдданим найважливiшим iдеям XIX столiття
Ї “гуманiзму, демократизму, свободi чоловiка i народностi” (I. Франко). Такi
поети, як Я. Щоголев, Б. Грiнченко, Г. Манжура, М. Старицький, Олена Пчiлка, I.
Франко, П. Грабовський та iн. ставили перед собою завдання бути сучасними. На
ïхню думку, сучасний твiр виражає риси нового свiтосприймання.

Украïнська поезiя 70-90-х рокiв XIX ст.
Ї новий етап у художньому осмисленнi нацiонального, духовного та соцiального буття
народу й людини, своєрiдний лiтопис тiєï епохи, що вiдобразив пiднесення
нацiональноï самосвiдомостi широких мас. Звiдси
Ї розумiння ролi украïнського поета в життi суспiльства.
Сiйте в головах думи вольнiï,
В серцях жадобу братолюбiя,
В грудях смiливiсть до великого
Бою за добро, щастя й волю всiх!
Ї
закликав I. Франко побратимiв по перу.
Концепцiю мистецтва, що Aрунтується на фiлософiï позитивiзму й романтизму,
ролi поезiï у формуваннi нацiональноï самосвiдомостi народу в боротьбi
за соборнiсть i незалежнiсть Украïни пiдтримали М. Старицький, Олена Пчiлка,
П. Грабовський та iншi митцi.
Нове художнє бачення свiту, нова концепцiя мистецтва, новий iдеал породжують i
нове уявлення про прекрасне та розумне.
У. поезiï цiєï доби ще триває дiя силового поля романтизму з його
культом поета як пророка, громадянина. Модернiстськi зрушення спостерiгаються у
Франковiй збiрцi “Зiв’яле листя”, де замкнений у собi психологiзм утворює
своєрiдний мiсток мiж широким потоком буття та багатим духовним свiтом лiричного
суб’єкта.
Активне втручання в суспiльне життя, формування нового, нацiонально свiдомого
читача-украïнця
Ї ось що визначало естетичну стратегiю украïнськоï поезiï 70

Ї90-х рокiв XIX столiття.






Схожі твори: