Головна Головна -> Твори -> Про непiдробнi почуття

Про непiдробнi почуття




за творами Й. @ете “Фауст” i Т. Г. Шевченка “Катерина”)
Вiчнi теми кохання i зради знайшли своє втiлення у багатьох творах свiтовоï
лiтератури. Адже Добро i Зло теж живуть поряд, i кожнiй людинi Бог надав
можливiсть обирати те чи iнше, боротися зi Злом чи приймати його пiд личиною
Добра. Кажуть, що бувають у життi такi ситуацiï, коли немає чiткоï межi
мiж Добром i Злом. Iнколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на
власне сумлiння: чини так, як серце велить. Але ж серце
Ї це не лише почуття, це й вiдповiдальнiсть перед iншими людьми, перед власним
сумлiнням.
Доля Гретхен iз славнозвiсноï трагедiï “Фауст” Й. @ете багато в чому
схожа з долею Шевченковоï Катерини з однойменноï поеми. Це
дiвчата-покритки, якi виросли в звичайних сiм’ях, шанували рiдних, ходили до
церкви, мрiяли про кохання, але жодна з них не мала уявлення про те, яким сильним
може бути це почуття. Гретхен змалечку дотримується життєвих правил i традицiй,
працює легко i завзято, бо розумiє, що вона
Ї єдина опора в сiм’ï. Але кохання до Фауста нахлинуло на неï, наче
повiнь. Вона неспроможна боротися з ним. Та i як боротися, коли у тяжку хвилину
людина, думаючи про Добро i Зло, покладається на “чини так, як пiдказує серце”.
Саме так вона i вчинила, вiдкрила душу Фаустовi, не мiркуючи про грiховнiсть
своïх вчинкiв. Народилася позашлюбна дитина, а потiм
Ї смерть матерi й брата, розлука з коханим, осуд сусiдiв. Такiй вразливiй натурi,
як Гретхен, це тяжко знести: вона збожеволiла.
Схожа доля i в Катерини: росла з батьками, не переобтяжена тяжкою працею, росла,
як i бiльшiсть дiвчат iз звичайних сiмей. Але сталося те саме лихо: “Покохала
москалика, як знало серденько”. Вiддалася своïм почуттям до останку, кинулася
у вир пристрасного кохання, не слухала нi батька, нi неньки. Та зрадив коханий,
поïхав
Ї i не повернувся, а батьки, що шанували традицiï, виганяють ïï з
дитиною свiт за очi шукати батька-москаля. Знайшла його Катерина, та втiхи мало

Ї прогнав ïï москаль-офiцер, а на сина i не глянув. Катерина у
вiдчаï вiд такоï зневаги втопилася.
Обидвi героïнi поплатилися за своє кохання, таке щире i чисте, бо, крiм
почуття, вони бiльше нiчим не керувалися. Обидвi випили до дна чашу горя i слiз.
Але щире каяття Гретхен врятувало ïï душу. Мефiстофель вважав, що душа
дiвчини навiк загинула, та Бог простив ïï.
Фiнал твору Тараса Шевченка
Ї це лише початок шляху каяття або духовноï загибелi, бо Катеринине дитя було
врятоване, хлопчик став поводирем у кобзаря.
I Гете, i Шевченко у своïх творах показали, яким складним буває життя, як
складно жити i перебувати в гармонiï зi своïми почуттями, з довкiллям.
Нiхто не може бути застрахованим вiд помилок. Але завжди люди будуть кохати i
вiрити у своє щастя, яким би тяжким шляхом не довелося йти, чого б не довелося на
ньому зазнати.






Схожі твори: