Головна Головна -> Твори -> Роль Бiблiï в духовному життi украïнського народу

Роль Бiблiï в духовному життi украïнського народу




Найвiдомiша у свiтi книга
Ї Бiблiя
Ї iснує вже понад 3000 рокiв i перекладена 1200 мовами. За визначенням
дослiдникiв, вона посiдає перше мiсце у свiтi за своïм значенням, кiлькiстю
видань, вдячних читачiв i за величчю того впливу, який має на розвиток людства, на
його культуру. По-перше, це пов’язане з тим, що Бiблiя є проголошенням Слова
Божого; у яке вiрять i християни, й iудеï. Друга причина полягає у
ïï моральних цiнностях, у гуманiстичних глибинах, бо на сторiнках Книги
всiх книг сплелися у двобоï правда i кривда, геройство i страх, гiднiсть i
рабська покора, добро i зло, прозрiння i помилки, терпiння i бунтарство, каяття i
грiх, прощення й помста, людське i звiрине, духовне i плотське. Третя причина
безсмертя Бiблiï криється в ïï витонченiй словесностi.

I Старий, i Новий Заповiти можна викласти в досить короткiй iсторiï, що
починається творенням свiту, нашоï, планети, перших людей, ïх зiпсуттям,
винищенням усього живого потопом. У пiсляпотопнiй iсторiï головне мiсце
посiдає розповiдь про домовленiсть, яку уклав Бог-Творець iз Авраамом. Вiд Авраама
Бог вивiв обраний народ священикiв, який мав визначну мiсiю бути правдивими синами
Божими. Новий Заповiт знайомить з iсторiєю приходу до обраного народу Месiï

Ї Спасителя, якого столiттями чекали видатнi патрiархи i пророки. Та повiрили в
Iсуса лише вибранi ним учнi, котрi пiсля воскресiння i вознесiння Учителя на небо
заснували на землi християнську церкву.
У Книзi книг представленi мiфи, легенди, епос, релiгiйно-ритуальнi та юридичнi
кодекси, iсторичнi хронiки, притчi, воïнськi повiстi, перекази, оповiдi,
житiя, народнi пiснi, релiгiйнi гiмни, любовна лiрика, молитви, повчання,
пророцтва тощо. Тому, на мою думку, вона i є неповторною й цiкавою для будь-якого
читача незалежно вiд вiку, статi, освiти, нацiональностi, власних уподобань.
Винятково важливою для духовного вдосконалення людства є Книга Псалмiв iз Книг
Старого Заповiту. У нiй
Ї i досконалiсть справедливостi, i мудрiсть, i поважна помiркованiсть, i вияв
могутностi, i дороговказ до покути.
Книга Псалмiв вiдiграла надзвичайно важливу роль в iсторiï украïнськоï
церкви i культури, в духовному життi всiєï нацiï й кожного окремо
украïнця. Духовнi пiснi були вiрними супутниками i аскетiв-самiтникiв, i тих,
хто терпiв вiд переслiдувань за вiру, i християн
Ї звичайних хлiборобiв, ремiсникiв, видатних синiв Украïни. Украïнськi
письменники постiйно звертались у своïй творчостi до бiблiйноï Книги
Псалмiв, цiєï невичерпноï скарбницi мудростi i спасiння, щоб митецьким
словом донести й розкрити перед читачами ïï велич. Черпаючи натхнення iз
текстiв Бiблiï, вони прагнули духовного вдосконалення усього свiту. Ця iдея
наповнює твори поетiв i письменникiв, починаючи вiд давньоï лiтератури i до
сьогодення.
Бiблiйну мудрiсть доносили своєму народовi Григорiй Сковорода, П.
Гулак-Артемовський, М. “Максимович, М. Шашкевич, а Т. Шевченко в реалiях
бiблiйноï iсторiï Iзраïлю побачив схожiсть iз суспiльними
негараздами Украïни. Вiн склав для украïнцiв молитви, з якими вони могли
звертатися до Бога за прощенням грiхiв i порятунком (“Псалми Давидовi”).

Незважаючи на глобальний атеïзм суспiльства XX столiття, творчi доробки
украïнських поетiв подарували нам високодуховнi поезiï, якi стали живими
виявами вiчноï людськоï потреби в звертаннi до Бога, незбагненного,
неприступного i найдорожчого водночас. До духовного вдосконалення закликами П.
Карманський, Є. Маланюк, П. Тичина, Л. Костенко, Д. Павличко, якi порушували
проблему сенсу iснування людини, ïï гiдностi.
Через вiки пронесли украïнцi завдяки Святому Письму вiру в свого Бога i в
свiй народ, в його життєву силу. Це Письмо змiцнювало надiю на те, що вихiд iз
неволi буде знайдено за умов дотримання наслiдування Божих заповiдей, i
стверджувало любов до усiх як запоруку свiтовоï гармонiï. Бiблiя також є
невичерпним джерелом мудростi щодо покаяння, морального самовдосконалення i
пiзнання iстини.






Схожі твори: