Головна Головна -> Твори -> пам’ятка свiтовоï лiтератури

пам’ятка свiтовоï лiтератури




Напевне, немає в свiтi iншоï книги, навколо якоï впродовж усiєï
iсторiï людства велися б такi цiкавi розмови та яка мала б стiльки вiдданих
прихильникiв, скiльки ïх має Бiблiя.
Бiблiя в усi часи залишалася найбiльш розповсюдженою в свiтi книгою. Перекладена
на понад двi тисячi мов, вона є доступною 99 вiдсоткам населення. I хоча
ставляться до неï рiзнi люди по-рiзному, Бiблiя завжди була й залишається
цiкавим, глибоким i рiзнобiчним лiтературним твором.
Назва “Бiблiя” походить з грецькоï мови вiд слова biblos, що в буквальному
перекладi означає “книги”. Справдi, це не одна, а 77 книг (50 книг Старого
Заповiту та 27 книг Нового Заповiту).
Бiблiя
Ї це найавторитетнiший збiрник сакральних (священних) текстiв. Створювалася вона
впродовж майже 1,5 тис. рокiв; писали ïï, пристосовуючись до духу людей
тiєï епохи.
Двi частини, на якi подiляється Бiблiя
Ї це Старий та Новий Заповiт. Вважається, що першi, найдавнiшi записи, зробив
пророк Мойсей приблизно в XV ст. до н. е. Вiн створив так зване “П’ятикнижжя
Мойсея”, яке становить законодавчу базу християнськоï релiгiï: книги
Буття, Вихiд, Числа, Левiт та Второзакония. Буття висвiтлює картину створення
свiту, початки людськоï iсторiï взагалi та iсторiï Богом обраного
народу зокрема. Вихiд описує 40 рокiв блукання людей, яких Мойсей вивiв з Єгипту,
пустелею в пошуках Палестини. Поглянувши на географiчну карту, ми бачимо, що
вiдстань мiж Єгиптом та Палестиною доволi незначна, принаймнi, навiть пiша подорож
навряд чи могла б розтягтися на 40 рокiв. Але саме цей час потрiбен був колишнiм
рабам, щоб рабська психологiя померла в них та вони змогли розпочати нове життя в
Палестинi.
Книги Чисел, Левiт та Второзакония
Ї це законодавчi книги. Вони Aрунтовно дослiджують та пояснюють взаємини людей з
Богом та мiж собою згiдно законiв християнськоï моралi.
До складу Старого Заповiту входять також книги пророкiв та iсторичнi книги, в яких
висвiтлено завоювання Палестини, утворення та дiяльнiсть влади судцiв, будiвництво
храмiв у Єрусалимi, витоки царськоï влади та iншi важливi подiï з
iсторiï iзраïльтян.
Книга Iова, Псалтир, Пiсня над пiснями Соломона та книга Еклезiаста, що входять до
Старого Заповiту
Ї це навчальнi й поетичнi книги, взiрець вiчноï краси, мудростi, яку не можна
вимiряти нiякими матерiальними цiнностями.
Книги Євангелiя, з яких починається розповiдь Нового Заповiту
Ї це бiографiя Iсуса Христа (який, за бiблiйною легендою, був сином Божим),
записана чотирма з його учнiв: Матвiєм, Марком, Лукою та Iоанном. До Нового Завiту
також вiдносяться книги про дiяння святих апостолiв, послання апостолiв та
Апокалiпсис
Ї книга Одкровення Iоанна Богослова.
Основним мотивом, який поєднує всi бiблiйнi книги, є мотив любовi до ближнього

Ї основа всiєï християнськоï моралi.
До кiнця IV ст. н. е. Бiблiя розповсюджувалася грецькою мовою, i тiльки на початку
V ст. була перекладена латиною. Згодом, у другiй половинi IX ст., Кирило та
Мефодiй переклали Бiблiю старослов’янською мовою.
Бiблiя
Ї це книга, про яку знають усi християни, незалежно вiд вiку та соцiального
статусу. Можливо, не кожен з нас сприймає на вiру деякi моменти з неï, але
неможливо не погодитися: Бiблiя
Ї це книга, яка увiбрала в себе мудрiсть тисячолiть.






Схожі твори: