Головна Головна -> Твори -> Пiсенна творчiсть сучасних украïнських поетiв.

Пiсенна творчiсть сучасних украïнських поетiв.




Широко вiдомi i користуються популярнiстю пiснi на тексти сучасних
укра-ïнських поетiв. Серед них пiснi-поезiï на тексти М. Ткача (

ЇЯсени
Ї), М. Синга-ïвського (
ЇЧорнобривцi
Ї), Лiни Костенко (
ЇСпомин
Ї), Любовi За-башти (
ЇОй вербиченько
Ї). Народними пiснями стали поезiï В. Симоненка. Мало кому в Украïнi
сьогоднi не знанi слова:
ЇМожна все на свiтi вибирати, сину, Вибрати не можна тiльки Батькiвщину

Ї.
Особливо популярними в останнi роки є численнi пiснi на слова Миколи Лукiва i
Дмитра Павличка. Дмитро Павличко
Ї поет щедрого i своєрiдного обдарування. Поетичнi гранi його таланту по-своєму
розкриваються у пiсеннiй творчостi. Їï початок припадає на другу половину
50-х рр. А вже у тритомному виданнi поезiй (1989) тексти вiршiв, що стали пiснями,
об’єднано окремим циклом, який так i називається
Ї
ЇПiснi
Ї. Найкращi мелодiï до них створив О. Бiлаш, хоча спiвпрацював поет i з
iншими композиторами, зокрема Майбородою, Сабодашем. Власне творча спiвпраця Д.
Павличка з О. Бiлацiем започаткувала його пiсенну творчiсть. З кiнця 50-х рокiв
широко вiдома лiрична пiсня О. Бiлаша та Д. Павличка
ЇВпали роси на покоси
Ї. У цей час ними була створена пiсня
ЇКлен
Ї. У 60-тi роки О. Бiлаш написав також музику до текстiв Д. Павличка

ЇСибiряки
Ї,
ЇАтака
Ї,
ЇПiсня про Украïну
Ї,
ЇВiконце
Ї,
ЇБалада безсмертя
Ї та iн.
Справдi народною стала пiсня цих авторiв
Ї
ЇЛелеченьки
Ї (1964). Вона була створена до кiнофiльму
ЇСон
Ї, над яким працював Д. Павличко у кiностудiï iм. О. Довженка. Тому в
кiнофiльмi ця пiсня пов’язана з добою Т. Шевченка
Ї крiпач-чиною. I все ж
ЇЛелеченьки
Ї вийшли далеко за межi означуваноï фiльмом доби i, як
ЇЖуравлi
Ї Б. Лепкого, ця пiсня стала узагальненим вираженням емiгрантськоï туги за
рiдним краєм, з яким бодай у смертi мрiє поєднатися кожен вигнанець:

ЇНiч накрила очi Менi молодому, Несiть мене, лелеченьки, Мертвого додому

Ї.
Використанi в текстi народнопоетичнi засоби (нiч, що символiзує смерть, пестливi
слова
Ї лелеченьки, крилонька, крилята), лаконiчне зображення перельоту лелек

Ї вирiю, що сам по собi викликає ряд асоцiацiй , та замрiяно-тужлива мелодiя

Ї все це сприяло неабиякiй щиростi вислову пiснi.
Такою ж лiричною i задушевною попри ïï фiлософiчнiсть сповнена пiсня О.
Бiлаша на слова Д. Павличка
ЇДолиною туман тече
Ї. Ця пiсня, як
ЇЯвiр i яворина
Ї (iнша назва
ЇЯ стужився, мила, за тобою…
Ї), особливо популярна у виконаннi чоловiчого квартету
ЇЯвiр
Ї. Вiдомою серед народу є пiсня на слова Д. Павличка
ЇРозплелись, розсипались, розпались…
Ї. Названi твори є зразками iнтимноï лiрики Д. Павличка, яка поза сумнiвом
стала потужним крилом його поетичного доробку. Бiльшiсть цих вiршiв ввiйшли до
збiрки iнтимноï лiрики
ЇТатаниця твою обличчя
Ї, яку лiтературознавцi порiвнюють iз
ЇЗiв’ялим листям
Ї I. Франка.
Одним iз шедеврiв iнтимноï лiрики Д. Павличка, що стала вiдомою пiснею, є
поезiя названоï збiрки
ЇМоя любове, ти
Ї як Бог
Ї. Цю пiсню виконує молодий спiвак Тарас Курчик.
Справдi народною пiснею,
Ї, а це завжди найвища нагорода для автора
Ї стала пiсня на слова Д. Павличка
ЇДва кольори
Ї. Високу художнiсть тексту забезпечують тут вдало використанi символи
сорочки-вишиванки, як своєрiдного оберегу, та двох кольорiв
Ї червоного, що є виявом любовi, радiсних почуттiв, i чорного, який передає
журбу. Як червона i чорна нитка у вишиттi, так радiсть i журба у життi

Ї завжди поруч:
ЇПереплелись, як мамине шиття, Моï сумнi i радiснi дороги
Ї. Цiкаво, що червоний i чорний кольори характернi не тiльки для гуцульськоï
вишивки, але й загалом для украïнськоï. Цю пiсню можна зiставляти з
вiдомою
ЇПiснею про рушник
Ї на слова А. Малишка.






Схожі твори: