Головна Головна -> Твори -> Що менi вiдомо про полемiчну лiтературу

Що менi вiдомо про полемiчну лiтературу




Лiтература
Ї це мистецтво слова. За специфiкою використання ми розрiзняємо наукову, художню,
документально-публiцистичну лiтературу. Вивчаючи давню украïнську лiтературу,
я дiзнався ще i про полемiчну лiтературу.
Що ж таке полемiчна лiтература, коли вона виникла? Украïнська
церковно-полемiчна лiтература XVI
ЇXVII столiть виникла й розвивалась як один iз засобiв захисту православ’я вiд
католицизму, який прагнув пiдкорити украïнську церкву владi Папи Римського,
вiд примусовоï полонiзацiï украïнського народу. Пiд полемiчною
лiтературою розумiють сукупнiсть художньо-публiцистичних творiв, якi були
написанi у формi церковно-iсторичних трактатiв, вiдкритих листiв, послань, промов.
Така форма лiтератури закликала до дискусiï, суперечки протилежних сторiн,
тобто до полемiки. Звiдси, на мою думку, i виник термiн “полемiчна лiтература”.

Поштовхом до полемiки стала книга польського пропагандиста католицизму,
противника православ’я Петра Скарги “Про єднiсть церкви Божоï” (1577), яка по
сутi була iдеологiчною основою Брестськоï унiï (1596). Цiла низка
творiв, наприклад полемiчне “Посланiє до латин из их же кнiг”, з’явилося як
вiдповiдь на цю книгу П. Скарги. На захист православноï вiри пiднялися
православнi священики, просвiтителi XVI
ЇXVII столiть, перед якими стояло завдання
Ї у словесному поєдинку викрити й засудити церковну унiю, висмiяти
зрадникiв-унiатiв.
Отже, украïнська полемiчна лiтература вiдстоювала, хоч i в релiгiйнiй формi,
право народу на свою вiру, на соцiально-нацiональне визволення, правдиво
зображувала життя, страждання, утиски народу.
Серед вiдомих полемiстiв я знаю Максима Грека, старця Артемiя, Iвана Вишенського.
Полемiчнi твори Iвана Вишенського, якi ми вивчали в школi, дали менi повне
уявлення про полемiчну лiтературу того часу.
Ознайомившись iз творами I. Вишенського, я дiйшов висновку, що вони виходять за
межi церковних суперечок, богословських дискусiй. У них виразно проступають риси
викривальнi, вiдчувається голос полемiста на захист пригноблених верств
населення, бiдного i нещасного селянина.
Отже, боротьба релiгiйна нерозривно пов’язана з боротьбою соцiальною i
нацiональною, а полемiчна лiтература викриває пригноблення народу

Ї церковне, соцiальне i нацiональне. Ось такi вiдомостi про полемiчну лiтературу
отримав я в дев’ятому класi, вивчаючи украïнську лiтературу.






Схожі твори: