Головна Головна -> Твори -> СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА БІОГРАФІЯ

СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА БІОГРАФІЯ




(1805-1874)
Народився в с. Лисогорах на Чернiгiвщинi в родинi офiцера, нащадка давнього
козацького роду. Навчався в губернськiй гiмназiï м. Харкова. Служив у
вiйську, брав участь у росiйсько-турецькiй вiйнi. Пiсля вiдставки став чиновником.

Спочатку писав росiйською мовою (роман “Братья-близнецы”, оповiдання). Друкував
твори у журналi “Основа”. Окреме мiсце в доробку украïнською мовою займають
гумористичнi оповiдання (“Скарб”, “Вуси”, “Голка”, “Закоханий чорт”).

Твори Стороженка заснованi на використаннi украïнського фольклору,
демонологiï. Фантастичнi елементи поєднуються iз зображенням селянського
побуту, народних звичаïв. Присутнiй в оповiданнях образ оповiдача, що робить
морально-етичнi акценти в зображуваних ситуацiях, спонукає читача до роздумiв i
оцiнок.
Хочеш бути щасливим
Ї будь!
(“Скарб” Олекси Стороженка )
Що таке щастя? Щось матерiальне, як вiлла на Гавайях, десяток автомобiлiв Bentley
в гаражi…? Чи навпаки, ефiрне та гнучке, незвичайне i повсякденне водночас? Дiя
нас щастя
Ї це мрiя, що не має форми та матерiï.
А мрiï нашi iнодi бувають настiльки вибагливими, що стають божевiльними. Та
якими б оригiнальними не були нашi думки, зрештою всi бажають бути щасливими. Не
завжди для нас успiх
Ї щось конкретне. I коли мрiя отримує форму, то iнодi виявляється зовсiм не тим,
що ми намагалися уявити.
Режисер вважає, що щасливим його зробить iнвестор, який вкладе своï мiльйони
в майбутнiй блокбастер, домогосподарка найкращим подарунком до будь-якого свята
вважає пилосос або набiр виделок (дарма, що чоловiк вимагає розлучення з того
часу, коли вiн сiв на одну з таких виделок)
Ї
Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою
назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печi i
лише вiдкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поïсти. Хибну
думку породила заздрiсть, а заздрiсть, як вiдомо, присипляє здоровий глузд.
Фортуна не посмiхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Я,
наприклад, досi не розумiю людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею. Жага
легких грошей вбиває в нас бажання працювати i самовдосконалюватися.

А мiж тим, не треба вважати щасливим того, хто залежить вiд випадкового щастя.
Така залежнiсть, мабуть, була i в Павлуся. А якщо б вiн не знайшов такоï
дружини, яка б не тiльки кохала його як свого чоловiка, а й була йому матiр’ю;
якщо б золотi монети не сипалися на нього просто з неба; якщо… Тодi Павлуся
навряд чи вважали б щасливим, яким вiн, власне кажучи, i не був. Уявiть собi на
хвилину, що у вас немає друзiв, з якими можна було б про щось безтурботно
потеревенити; вам навiть нiчого згадати, бо ви не висовували носа далi своєï
хатини; про те, як виглядають рослини i тварини, дiзнаєтесь лише з розповiдей…
Стає страшно? Менi також. Тому врештi-решт спадає на думку, що заможнiсть i все
iнше, що ïï стосується
Ї це всього-на-всього бонус. Щоб не виникало найсумнiших думок вiд безнадiï.
Можливо, образ Павлуся якраз є прикладом найнещаснiшоï людини…

А може, вiн цiнував, що має, i тому фортуна була уважною до нього?

Є люди, якi працюють ледь не цiлодобово, недосипають i недоïдають, але
вважають себе щасливими, тому що Бог подарував ïм кусень хлiба. А iншi, котрi
незадоволенi своєю долею, звинувачують у своïх проблемах курс долара, погоду
i пасажирiв тролейбуса, скаржаться на державне правлiння i низьку заробiтну
платню. Таким людям складно жити в цьому свiтi…
Хлопець дивується, чому його дiвчина зрадiла настiльки, що ïй бракує слiв. А
вiн лише принiс ïй оберемок кульбабок. “Це ж не троянди”,
Ї подумає вiн i додасть: “Ох, ця жiноча логiка!”
Але що цiкаво, цей же хлопець, як i кожен з нас, не дасть однозначноï
вiдповiдi на питання: “Що може зробити тебе щасливим?” Одразу в уявi виникають
образи: грошi, грошi, ще раз грошi, жiнка-красуня i чарiвнi дiти, янголятка з
наïвними оченятами та рогаткою в руцi.
Або… Або вiн зрозумiє, що йому для щастя потрiбна лише його дiвчина iз сонячними
квiтами на долонях. У цьому разi парубок ще не безнадiйний.
Ми теж вже потiм згадуємо про моральнi цiнностi, про радiсть, турботу, любов…
Про всi тi речi, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокiй нашому серцю.
Але чому так вiдбувається? Ми недоïдаємо i тому ми скупi?
Ї та наче нi. Головна мета нашого життя
Ї стати успiшним бiзнесменом?
Ї теж нi. А мiж iншим, ви помiчали, що щастя приходить лише до щасливих людей?

Щастя вимiрюється не в доларах, а в моментах, коли на душi так хороше, що
виростають крила. Ми самi є його творцями. I людинi для цього творiння вже дали
фарби i полотно. Потрiбно лише змахнути пензлем i вiдтворити свою мрiю. I зовсiм
не важливо, що ви добре малюєте лише Мiкi Мауса.
Якщо хочеш бути щасливим, ти просто можеш ним бути.






Схожі твори: