Головна Головна -> Твори -> СТЕЛЬМАХ МИХАЙЛО БІОГРАФІЯ

СТЕЛЬМАХ МИХАЙЛО БІОГРАФІЯ




(1912
Ї 1983)
Народився в с. Дякiвцях Лiтинського району на Вiнниччинi в бiднiй селянськiй
родинi. Закiнчив сiльську школу, Вiнницький педагогiчний технiкум та Вiнницький
педагогiчний iнститут. Вчителював у школах Киïвщини i Вiнниччини. У роки
Другоï свiтовоï вiйни був на фронтi артилеристом. Пiсля вiйни займався
письменницькою дiяльнiстю.
Прозаïк, поет, драматург, кiносценарист. Широковiдомi романи “Хлiб i сiль”
(1969), “Чотири броди” (1978), “Кров людська
Ї не водиця” (1957), “Правда i кривда” (1961), “Дума про тебе” (1969),
автобiографiчна дилогiя “Гуси-лебедi летять” (1964), “Щедрий вечiр” (1967). Роман
“Чотири броди” вiдзначений Державною премiєю iменi Т. Г. Шевченка.

Украïнська родинна педагогiка у повiстi М. Стельмаха
“Гуси-лебедi летять”
Мене дуже вразила повiсть Михайла Стельмаха “Гуси-лебедi летять” своïм
казковим свiтом, народною мудрiстю i багато що вперше вiдкрила для мене, примусила
замислитися над споконвiчними цiнностями мого народу. Через показ культу матерi,
працi, рiдного слова вона вiдкриває секрети украïнськоï родинноï
педагогiки, яка вкладає саме у тi “гуси-лебедi” душi дитини.
Матiр’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землi, оранки, сiвби, до дерев,
насiння. Своïм прикладом вона навчає сина довiряти землi своï болi i
радощi i просити, щоб та родила “для всякого”. Бачити красу i визнавати владу
природи вчить дiд Дем’ян: за його словами, лебедi приносять на крилах весну i
життя, а сонце скоро вiдiмкне своïми золотими ключами землю. Народною
педагогiкою сповнена i глибока пошана до украïнських обрядiв, звичаïв i
ритуалiв. I вишиванi рушники, i калина, i трепетна повага до хлiба

Ї все це душа народу, його родинна мудра педагогiка, набута вiковим досвiдом.

Та у повiстi вона постає ще й випробуваннями в перiод знецiнення життя у грiзних
вихорах громадянськоï вiйни та культивування нетерпимостi. Морози вдарили по
крилах Михайликових “гусей-лебедiв”, коли класовi принципи роз’єднали людей, а
нова “педагогiка” почала пускати паростки в людських душах. Ось Люба каже
Михайликовi: “У нашого дiда революцiя гарного коня забрала, а взамiн поганого
дала”. “Бо так треба було”,
Ї кажу я словами дядька Себастiана, i дiвчинка погоджується зi мною”.

У цьому “так треба було” криється урок “класовоï” педагогiки, що йде всупереч
украïнськiй родиннiй, за якою головними у людини повиннi бути чеснiсть,
гiднiсть, справедливiсть, любов до людей i рiдноï землi. Все це прищеплюється
дитинi з перших рокiв життя.
Саме така родинна педагогiка виховує справжню Людину. У цьому переконуєшся,
читаючи чудову повiсть “Гуси-лебедi летять”, за яку хочеться уклонитися
письменнику i подякувати йому за науку i любов до рiдноï землi.






Схожі твори: