Головна Головна -> Твори -> Творчість А.П. Чехова

Творчість А.П. Чехова




Першою п’єсою Чехова, поставленої на сцені, була драма «Іванов». Це історія надломленої інтелігента, який по початку будував грандіозні плани, а потім у безсиллі змирився перед життєвими перешкодами. «Іванов» – це психологічна драма мислячої людини, який перетворився на невдаху, розвиток відомої теми «зайвої людини» в російській літературі, але вже в драматичній формі і з драматичним змістом.

Крім цієї п’єси Чехов написав цілий ряд драматичних творів: «Лісовик» (1889), «Чайка» (1896), «Дядя Ваня» (1889), «Три сестри» (1900), «Вишневий сад» (1903) і сценок – водевілів: «Весілля» (1889), «Ювілей» (1891), «Ведмідь», «Пропозиція» (1888). Автор цих п’єс належить до кола творців європейської нової драми, з якою пов’язаний переворот у сценічному мистецтві і народження нової театральної системи. Театр Чехова проходить кілька етапів розвитку. «Іванов», приміром, об’єднує стару і нову театральні системи, а вже в «Чайці», «Вишневий сад» і «Трьох сестрах» драматург виступає як основоположник епічного театру.

Основним мотивом чеховської драматургії можна вважати мотив часу, що виражає протягом життя, хоча герої майже завжди живуть не в своєму часі: або у відчутті минулого, або в очікуванні майбутнього. Особливо часто з дивовижною наполегливістю виникає в їх діалогах тема віку. Лейтмотивом стали фрази з «Чайки»: «Поліна Андріївна, Час ваше йде! Аркадіна. Що ж робити! ». Проблемі віку своїх літературних героїв сам Чехов надавав надзвичайно важливе значення. В одному з листів читаємо: «Перш герої повістей і романів (Печорін, Онєгін) були 20-ти років, а тепер не можна брати героя молодше 30-35 років».

Романтично налаштований молодий чоловік, про розчарування якого розповіли письменники 19 століття, в сучасній літературі, на думку Чехова, повинен поступитися місцем герою зрілих років, що несе вантаж складних переживань і життєвих випробувань. Зрілий вік в поетиці Чехова позначає перехід від надій до розчарувань, від почуття свободи до усвідомлення безвиході. Навіть молоді герої, як Ніна Зарічна, Треплєв («Чайка»), сестри Прозорова («Три сестри»), – відчувають себе постарілим. Герої показані автором у той момент трагічного протверезіння, коли вони з раптовою лякаючою люттю усвідомлюють, що життя коротке і прожите не так, як слід, що й переробляти її вже пізно. Ось чому з таким відчаєм, так гаряче вони про це говорять.

Чехов байдуже ставиться до виключних подіям, глибоко переконаним у тому, що в критичні моменти людина не завжди щирий і в бажаннях, і у вчинках. Складніше зберегти силу духу, волю, шляхетність і гідність тоді, коли одноманітне життя доводить до нестями. У «хвилини фатальні» людина може показати себе сильним, нов буденності це буває складніше за все.






Схожі твори: