Головна Головна -> Твори -> Міф як складова художньої структури роману

Міф як складова художньої структури роману




“Колекціонування” як метафоричне означення соціальної ситуації, що пов’язується із конфліктом двох життєвих позицій, двох протилежних точок зору. Формування складного метафоричного контексту роману на основі міфопоетичного підтексту письма. Елементи “прихованої структури”, мотиви міфологічного плану, що утворюють цілий спектр загальнокультурних асоціацій: міфологічний мотив “пошуку”, протистояння, фольклорноміфологічні алюзії “красуні” і “чудовиська”, “викрадача” і “жертви”, “наглядача” й “полонянки”. Роман  “Колекціонер” — це філософська притча з чітко розробленою умоглядною схемою, героямиархєтипами, складною символікою та глибоким філософським підтекстом.

Міфо-поетична складова художньої структури роману Дж. Фаулза “Маг”. Місце роману в контексті нової літературної традиції другої половини XX століття. Оповідна колізія “Мага”, образна система роману, їх заснування на міфолітературній традиції. “Реальне” й “ілюзорне” як структуротворчі начала оповіді. Розвінчання традиційних ідеологічних фікцій — завдання і головна ідея твору. Ідея життя як гри. Композиційне завершення психологічних “вистав” Кончіса, що нагадує колізії класичних кельтських саґ, давньогрецьких міфів, казок, романтичних сюжетів тощо. Намагання і неможливість пізнання власного “я”. Традиційна романна схема, постмодерне міфопоетичне начало. “Маятник Фуко” У. Еко, “Хозарський словник” М. Павича, “Історія світу у 10 1/2 розділах” Дж. Барнса як постмодерні твори. “Історія світу у 10 1/2 розділах” Дж. Барнса: авторська версія біблійного сюжету, про потоп. 10 новел книги, що об’єднані загальним смисловим полем — біблійним міфом. Варіанти версій і право вибору читача. Кожна новела — це певна версія історії, а отже поняття “історії” стає умовним. Роман як різноманітна, але незавершена картина дійсності.

“Маятник Фуко” У. Еко. Когнітивна проекція .міфів у сучасність, відкриття елементів семантичного збігу композиції міфу з реаліями сучасності. Ідея твору: евристичноігровий погляд на міфологію як систему “приховування знань” про світ, новітнє прагматичне розгортання якої призводить до інтелектуальної катастрофи. Міф про Світову Змову і його розвінчання у романі. Інтерпретація міфу і міфології як своєрідної захисної системи людства від інтелектуального фанатизму й прагматизму. Роман М. Кундери “Нестерпна легкість буття”, його міфологізований рівень, що невидимо присутній у різних точках і поворотах оповіді. Міркування про міф вічного повернення, алюзії на міф з платонівського “Бенкету”, елементи міфу про Едіпа, що стає ключовим у потрактуванні головних образів твору. Вічний мотив людської долі в умовах тоталітарної дійсності. Міфологічний мотив як сюжетотворчий елемент роману.

Роман М. Павича “Хозарський словник” як приклад міфологізованого історичного стилю. Принцип авторської літературної містифікації: роман як гіпєрпростір з його наскрізною міфологією, псевдоісторизмом, як “модель всесвіту”. Принцип поєднання протилежних понять: істини і неправди, сну і реальності, життя і смерті, чоловічого і жіночого начал. Бінарні опозиції як основа структури оповіді. Світоглядна позиція автора, прагнення до осмислення сучасності через духовні надбання попередніх епох, через духовний досвід людства, спроба осягнення себе у світі, позбавленому сенсу буття.






Схожі твори: