Головна Головна -> Твори -> Тема патріотизму у новелі В. Стефаника «Сини»

Тема патріотизму у новелі В. Стефаника «Сини»




Минуло багато десятиліть, з того часу як писав свої новели Василь Семенович Стефаник. Вже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову пекучим, як вогонь, думкою, і немає жодної такої, яка б не різала серце. Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане минулим те, що захоплює в новелах, – прониклива щирість, людяність кожного твору. Новела «Сини» розповідає про старого Максима, який залишився на старості років один. Не тому, що покинули його рідні, – доля забрала. Спостерігаючи за тим, як працює Максим, багато що можна сказати про нього: працьовитий, спритний, землю любить і знає. Звик він працювати на землі, в цьому бачив і сенс життя: жити, працювати, ростити дітей, щоб «будинок був ясний, аби діти росли», щоб добробут було.

Так виховував і синів своїх Андрія та Івана. Так ось, коли приїхав старший син Андрій і сказав, що йде воювати за Україну, батько тільки оот розгубленості запитав: «За яку Україну?» Він не знав гучних слів. Для нього земля і була завжди часткою Батьківщини, так як тут так само жили і батьки, і діди його. Але син, здобувши освіту, мислив по-іншому. Для нього невід’ємною частиною любові до цієї землі було не тільки бажання працювати на ній, а й готовність захищати її від ворога. Відвага сина наповнила гордістю серце Максима, затьмаривши на деякий час навіть таку природну любов до свого дитяти, переживання за його життя. Він тоді й іншого сина – Івана – відпустив з Андрієм. Тільки дружина його чуйна материнським серцем, переживала що не побачить синів. Розпач її був таким, що вона не витримала смерті синів. І ось старий Максим сам. Залишився він зі своїми думками, від яких не втечеш: що залишилося на землі після нього, після його синів. І не може знайти відповіді. Тільки ще більш завзято працює. Земля – його життя, його робота, сенс всього буття – і нині рятує його від самотності, від відчаю. Ось так без зайвих декларацій, просто і доступно розповів письменник історію людини, яка любить свій край не на словах, він віддав за неї синів своїх – кращих синів великої матусі – Україна.






Схожі твори: