Головна Головна -> Твори -> Твір з літератури: Відгук про нарисі Паустовського «Алмазна мову»

Твір з літератури: Відгук про нарисі Паустовського «Алмазна мову»




Твір К.Г. Паустовського «Алмазна мова» – це заклик письменника знати і любити свою рідну мову. У наш час дуже частина зустрічаються люди, які, на жаль, не вміють не те що грамотно писати, грамотно говорити рідною мовою. Їм то і присвячує автор свій нарис «Алмазний мова». Взагалі, читаючи твір, можна звернути увагу на те, що воно носить науковий характер. У ньому Паустовський докладно розглядає історію створення і розвитку могутньої російської мови. Сама назва нарису глибоко описує суть того, про що нам тільки належить прочитати. А метою написання твору стала відображення всієї краси, принади і багатства російської мови. Поряд з оспівуванням рідної мови, автор намагається по ходу твори відповісти на ряд питань, що стосуються майбутнього суспільства, в якому халатно й безвідповідально ставляться до рідної мови, її вивчення і поповненню. Але, відповіді на ці питання людство буде шукати вічно, тому автор рекомендує шанувати традиції свого народу, а відповідно і мови.

Паустовський акцентує увагу читача на тому, що російська мова найбагатша в світі, в ньому безліч найгарніше слів, тому кожному з нас просто необхідно зберігати грамотність. Потрібно розуміти, що через зростання неписьменності російська мова почне вироджуватися, а з ним і вся наша нація. А в чому ж, власне кажучи, полягає особлива привабливість і краса російської мови? Паустовський у «Алмазному мовою» розповідає, що принадність нашої мови в кількості його слів, в тому, що одну й ту ж річ можна описати різними словами. І, що характерно для творчості Паустовського, це порівняння всього описуваного ним, в даній ситуації мови, з природою. Вся міць російської мови відображає красу нашої природи. Скільки епітетів, синонімів і різних оборотів можна підібрати, для того, щоб описати красу наших російських берізок, наших степів і полів, наших північних сяйв. Про це і веде розповідь К.Г. Паустовський.

Також автор нам розповідає про найцікавішому явище російської мови. На прикладі слова джерело» він показує, як зрозуміти справжній, первісний зміст слова. Виявляється, просто потрібно підібрати до вихідного слова однокореневі слова! Як мовиться, все геніальне просто! Так ось справжній сенс слова криниця, тече глибоко з надр свого однокореневого слова Батьківщина. Це є черговим доказом глибокого коріння російської мови, його краси і могутності. Тому, розмовляючи, Паустовський закликає вдумуватися в те, що ми говоримо, вловлювати істинний, глибокий сенс слів. Також нашу мову не варто засмічувати, так званими, словами-паразитами, які замінюють у нашій мові безліч прекрасних слів, кожне з яких має свою смислову особливість.

А скільки жахливих, грубих помилок нам доводиться чути щодня в засобах масової інформації! Найчастіше, диктори роблять такі помилки, що просто волосся дибки стає, але ж у них не маленька аудиторія, яка вважає, що на тих, хто працює на телебаченні або на радіо можна рівнятися. Серед них і наші діти, між іншим – наше майбутнє, яке не так безхмарно, як здається, якщо відношення до нашої рідної російської мови не зміниться. І вже що говорити про звичайних людей, які в своїй промові стали використовувати стільки модних нині запозичених іноземних слів, але ж своєю мовою потрібно пишатися, потрібно по максимуму добре знати його і використовувати.

Так що ж робити для того, щоб ситуації в корені змінилася? Таким питанням задається автор твору «Алмазний мова». Відповідь проста – мову потрібно вчити. Що тут можна ще додати. Паустовського в своїх творах підтримували такі знамениті російські особистості як Карамзін, Радищев, Достоєвський, Тургенєв, а також знаменитий критик Бєлінський. Всі вони, поряд з Паустовським, закликали любити, берегти і добре знати свою рідну мову.

І на завершення хочу сказати, сподіваюся, що твір К.Г. Паустовського «Алмазний мову» не тільки мене змусило замислитися над своєю промовою, над тим як я кажу і що я кажу. Автор у всій красі продемонстрував нам всю красу і міць нашої рідної російської мови, проводячи паралель з природою і показуючи на прикладах їх тісний взаємозв’язок.






Схожі твори: